Нещодавно на Ковельщині побував з робочим візитом наш земляк, голова Волинської обласної ради Володимир ВОЙТОВИЧ. У селі Поворську він взяв участь у презентації книги «Поворська школа: від минулого до сьогодення», яка присвячена 135-річчю від дня заснування школи та 65-річчю її відкриття як середньої.
Як відомо, Володимир Іванович – випускник Поворської ЗОШ (раніше – СШ). Він охоче погодився відповісти на запитання кореспондента «Вістей Ковельщини».
– Володимире Івановичу, наша розмова з Вами відбувається незадовго до Дня місцевого самоврядування. Поділіться напрацюваннями й досягненнями за рік, що наближається до фінішу.
– Підсумки роботи такі, якими можна втішатися. Протягом трьох років, спостерігаючи за роботою міських, районних, селищних, сільських рад, бачу, що в керівників цих рад виростає правова культура. Люди, які очолюють органи місцевого самоврядування, працюють таким чином, аби якнайменше оскаржувалось те чи інше рішення, аби якнайменше було судових позовів.
Особливо відзначу те, що в області активізувалась значною мірою проектна діяльність. Органи місцевого самоврядування беруть участь в конкурсах проектів не лише на всеукраїнському, а й на міжнародному рівнях в рамках Програми транскордонного співробіництва.
Ми виграємо проекти. Якщо 7% усього бюджету, який є в Україні по проектах, «забирає» Волинь з таким порівняно невеликим відсотком території і населення, це про щось свідчить.
В цьому році започаткували обласний конкурс проектів місцевих ініціатив. До прикладу: видання книги "Поворська школа: від минулого до сьогодення" здійснено за кошти проекту "Просвітницька діяльність Поворського історичного музею і покращення умов його функціонування" – переможця обласного конкурсу проектів місцевих ініціатив. Над втіленням проекту працювала громадська організація "Поворчанка", яку очолює Любов Самчук. На його реалізацію з обласного бюджету виділено 25 тисяч гривень.
Рік, що минає, проходить під знаком обговорення проекту концепції реформування місцевого самоврядування. Є багато пропозицій. Концепція, загалом, позитивна, але її потрібно вдосконалювати. Тому ми надіємося, що на шляху до євроінтеграції проведемо реформування місцевої влади. Це – вимога часу. І рано чи пізно таку вимогу перед нами поставить Євросоюз. А ми туди йдемо однозначно. Це – наша стратегічна мета.
Якщо говорити про обласну раду, то ми задоволені тим, що нам вдається достатньо фінансувати підтримку села. Обласні програми працюють на підтримку сільгоспвиробника, селянина-одноосібника. Вони достатньо фінансуються. В нинішньому році з обласного бюджету виділено 12 млн. грн. на підтримку села, з районних бюджетів – 5 млн. грн.
Маємо добрі напрацювання у виконанні обласної програми "Кард", що спрямована на профілактику і лікування серцево-судинних захворювань. Відкрито два кардіологічні центри, де встановлено найсучасніше обладнання, частину якого закуплено за кошти Державного бюджету, а частину – за кошти обласного бюджету.
Які перспективи економічного розвитку? Нам потрібно конкретно займатись наповненням місцевих бюджетів. Робочих місць на селі мало. Село потребує якнайбільшої уваги. Потрібно дбати про те, щоб люди, які мають підприємницькі задатки, мали можливість реалізувати себе у сільській місцевості.
На жаль, не в усіх сільських радах бюджетна частина виконується на 100%. Тут є широке поле для аналізу і для того, щоб навчити сільські ради заробляти гроші. Багато хто чекає готового. Але я не випадково сказав про проектну діяльність, адже вона передбачає кошти місцевих бюджетів, кошти громадської організації, що береться за реалізацію і написання проекту.
Ми як обласна рада виступаємо партнером в конкурсах цих проектів. Тому вважаю, що залучатись повинні кошти не тільки українського рівня, а й ЄС. Але не всі сільські ради навчені писати проекти на міжнародному рівні. Потрібно виправляти ситуацію, адже лише власними бюджетними коштами не вирішимо життєво важливі питання територіальних громад.
Лише Поворська ЗОШ в нинішньому році отримала з місцевого бюджету близько мільйона гривень. Але ж ми бачимо, скільки ще потрібно зробити! Вважаю, що педагогічні колективи, зокрема директори шкіл, повинні активніше займатись написанням проектів.
Європа йде назустріч. Багато проектів вже вдалося виграти, а це – десятки мільйонів євро. Досвід таких напрацювань є. В такому напрямку маємо рухатись далі в наступному році.
Хотів би сказати на адресу керівників органів місцевого самоврядування: "Ми маємо певні завдання, труднощі, але напередодні Дня місцевого самоврядування висловлюю Вам щиру вдячність за те, що Ви справляєтесь із своїми обов'язками. Не втрачайте оптимізму, шановні колеги, будьте завжди разом з громадою, а не з партією, бо це важливіше. Вважаю, що в нас є досвід, знання. І цим досвідом потрібно обмінюватись, запозичувати один в одного, їхати до сусідів, в інші держави, області, аби запроваджувати все краще на Волині".
– Володимире Івановичу, кілька слів про роботу депутатів від міста Ковеля та Ковельського району...
– Про ковельських депутатів можу сказати, що вони є активними й небайдужими. Точку зору народних обранців, до якої б політичної сили вони не належали, потрібно поважати і чути, вчитися підкорятися більшості. І вона не обов'язково має бути провладна чи опозиційна. Свої амбіції слід підпорядковувати рішенню більшості.
Загалом в кожній місцевій раді представлені практично найпопулярніші політичні сили, які є на Волині. Ми живемо в демократичні часи, коли кожен обранець громади може висловити свою думку, подискутувати з колегою і, зрештою, прийти до правильного рішення.
– Хто в парламенті є Вашими однодумцями? До кого найчастіше звертаєтесь за допомогою, сприянням у вирішенні питань Волині та її жителів?
– Найактивніше обласна влада співпрацює з народними депутатами Степаном Івахівим, Ігорем Єрємєєвим, Катериною Ващук. Депутати постійно з нами «на зв'язку». Вони приїздять на Волинь, пропонують підтримку і допомогу.
Радує те, що, будучи вперше обраним, активно розпочав депутатську діяльність Сергій Мартиняк. Я це бачу на окрузі, де проживаю й де багато років працював. Дуже хороші відгуки людей про його роботу. Сергій Мартиняк не чекає запрошення, приїздить, цікавиться проблемами своїх виборців.
Таких принципів дотримується народний депутат України Степан Івахів. Подібний стиль утвердився й в роботі Катерини Ващук. Депутати приїжджають, як-то кажуть, не з порожніми руками, з пропозиціями й ініціативами. Пригадується, що в минулому було інакше. Дехто з народних обранців з'являвся на окрузі лише перед виборами.
– І на завершення розмови: Володимире Івановичу, наближається до фінішу 2013 рік. Що побажаєте читачам "Вістей Ковельщини" у наступному році?
– Відверто кажучи, в мене є кілька рідних районів. Ковельський район милий і дорогий серцю тому, що я тут народився, тут пройшли мої дитячі і юнацькі роки. Рідний і Рожищенський район, де проживаю і працював 30 років. Мені дуже близький Маневицький район, де розпочинав трудову діяльність. "Свій" для мене Старовижівський район, де зустрів єдину і неповторну дівчину, яку покохав, з якою маємо велике сімейне щастя.
Але, все ж таки, та земля, на якій ти народився, хвилює найбільше. Мені часто хочеться походити по стежках, якими блукав в дитинстві, поїздити по дорогах, якими добирався до Поворської школи. Про земляків, котрі живуть на Ковельщині, скажу, що це – надзвичайно трудолюбиві люди. Вони готові допомагати один одному, творять добро.
Бажаю Вам, рідні мої земляки, не втрачати віри й оптимізму, не пасувати перед труднощами, кожного дня, кожної миті почувати себе щасливими людьми!
Розмову вела Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКУ: голова Волинської обласної ради Володимир ВОЙТОВИЧ під час перебування в Поворській школі.
Залишити коментар