Літо наближається до зеніту
Як відомо, 21 червня – День літнього Сонцестояння. Це означає, що віднині день меншатиме, а ніч довшатиме. Спочатку – на декілька секунд, пізніше – хвилин, а згодом й годин.
Але це буде нескоро. Поки що літо рухається до свого зеніту, який настане у липні. Однак оскільки сьогодні клімат на Землі відчутно змінився, то липнева спека накрила Україну, в тому числі Волинь і Ковельщину, вже у червні.
– За моїми спостереженнями, цьогоріч природа випереджає час, відведений літній порі, десь на місяць – каже знайомий природолюб. –Раніше, ніж зазвичай, достигають овочі, фрукти, лісові ягоди. Щоб у цьому переконатися, достатньо побувати на ковельських ринках. Тут повним ходом іде торгівля огірками, помідорами, ранніми картоплею, капустою, вишнями, черешнями та іншою всячиною. В продажу з'явилися місцеві абрикоси.
Спека, яка тримається в наших краях впродовж червня, завдає чимало клопотів тим, хто господарює на землі. Брак вологи особливо дошкуляє власникам земельних наділів на підвищених місцях. Хто має можливість, регулярно поливає грядки і городи, хто не має – чекає милості Божої у вигляді дощу.
Такий дощ, а точніше злива, пройшов на Ковельщині у понеділок 18 червня. Рясні опади супроводжувалися грозою і шквальним вітром. Подекуди на Волині (Горохівський, Луцький, Маневицький райони) випав град, який завдав значних збитків аграрникам, городникам і дачникам. На щастя, наше місто і район стихія зачепила менше, хоч теж траплялися непередбачувані ситуації. Зокрема, подекуди пропадала електроенергія.
– Наші працівники оперативно усували наслідки негоди, – розповідає очільник Ковельської філії "Волиньобленерго" Андрій Герасимчук. – Люди працювали самовіддано, техніка не підводила.
Сильний вітер завдав шкоди городнім і польовим культурам: картоплі, зерновим, фруктовим деревам та ін. Будемо, однак, сподіватися, що погожі дні, які прийшли на зміну буревію, дещо стабілізують ситуацію в полях, садах і на городах.
Жарка погода прискорила дозрівання хлібів, а, отже, додала клопотів селянам, які повним ходом готуються до жнив. До речі, аграрії Миколаївської, Одеської та Херсонської областей розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур: намолочено перші 14,7 тисячі тонн зерна з 5,1 тисячі гектарів при середній урожайності близько 30 центнерів на круг. Як для південних областей, то це небагато.
З приводу сучасних кліматичних метаморфоз наш колега, заступник головного редактора "Волині-нової" Сергій Наумук в останньому номері газети за 19 червня ц. р. написав:
"На думку вчених, якщо дотримуватися технології, то на Одещині, Херсонщині та Миколаївщині можна вирощувати культури, притаманні для Туреччини, Франції, Італії чи Середньої Азії.
Але це геть не райдужна перспектива, бо водночас умови для традиційних культур погіршуються. Тільки й дізнаєшся: то ячмінь, то кукурудза в зоні ризику через надто теплі зими, то часник гниє з тієї самої причини. Загалом прогнози геть невтішні: підвищення температури та скорочення доступу до водних ресурсів (а дощів і в нас поменшало) загрожують зниженням урожайності на третину.
Тому вже не знаєш, чи радіти черешням та вишням, які цього року достигли значно раніше, аніж зазвичай. Може, хай би краще зима була зимою, а літо літом?".
Допоки журналісти і науковці переймаються змінами клімату, пересічні громадяни, а особливо діти, радіють літові і теплу. В цьому ви можете переконатися, подивившись на світлини редакційного фотокореспондента Мирослава Данилюка. Особливих коментарів вони не потребують, бо зайвий раз підтверджують: гарно відпочити можна не тільки на морі, а й у нас на Волині, де багато озер, річок, водойм, лісів, парків і скверів.
Щоправда було б добре, якби відповідні служби (екологічні чи санітарні) інформували населення про стан забруднення води і попереджали про можливі загрози. Адже відомо, що у деяких населених пунктах України купання заборонили. Якщо на Ковельщині подібної небезпеки немає, то це чудово. Але ще краще було б, якби про це наші земляки знали заздалегідь, коли лишень купальний сезон розпочався. Бо іноді буває, що б'ють на сполох тоді, коли трапиться якесь нещастя. Недаремно ж бо кажуть: береженого Бог береже…
А ще на світлині в центрі ви бачите мальовничі краєвиди на березі міського водосховища, яке громадський активіст Сергій Котік називає "Ковельською Венецією". Саме він тут активно займався озелененням, наведенням ладу, бореться з тими, хто нищить природу. Побільше б нам таких безкорисливих ентузіастів. Дивись – і розквітав би наш зелений край ще більше. Поки ж що маємо іншу картину: масове вирубування лісів, нищення зелених насаджень, бруд і антисанітарію в місцях масового відпочинку.
То чи варто після цього дивуватися, що клімат у нас змінюється?
Михайло КУЗЬМУК.
Як відомо, 21 червня – День літнього Сонцестояння. Це означає, що віднині день меншатиме, а ніч довшатиме. Спочатку – на декілька секунд, пізніше – хвилин, а згодом й годин.
Але це буде нескоро. Поки що літо рухається до свого зеніту, який настане у липні. Однак оскільки сьогодні клімат на Землі відчутно змінився, то липнева спека накрила Україну, в тому числі Волинь і Ковельщину, вже у червні.
– За моїми спостереженнями, цьогоріч природа випереджає час, відведений літній порі, десь на місяць – каже знайомий природолюб. –Раніше, ніж зазвичай, достигають овочі, фрукти, лісові ягоди. Щоб у цьому переконатися, достатньо побувати на ковельських ринках. Тут повним ходом іде торгівля огірками, помідорами, ранніми картоплею, капустою, вишнями, черешнями та іншою всячиною. В продажу з'явилися місцеві абрикоси.
Спека, яка тримається в наших краях впродовж червня, завдає чимало клопотів тим, хто господарює на землі. Брак вологи особливо дошкуляє власникам земельних наділів на підвищених місцях. Хто має можливість, регулярно поливає грядки і городи, хто не має – чекає милості Божої у вигляді дощу.
Такий дощ, а точніше злива, пройшов на Ковельщині у понеділок 18 червня. Рясні опади супроводжувалися грозою і шквальним вітром. Подекуди на Волині (Горохівський, Луцький, Маневицький райони) випав град, який завдав значних збитків аграрникам, городникам і дачникам. На щастя, наше місто і район стихія зачепила менше, хоч теж траплялися непередбачувані ситуації. Зокрема, подекуди пропадала електроенергія.
– Наші працівники оперативно усували наслідки негоди, – розповідає очільник Ковельської філії "Волиньобленерго" Андрій Герасимчук. – Люди працювали самовіддано, техніка не підводила.
Сильний вітер завдав шкоди городнім і польовим культурам: картоплі, зерновим, фруктовим деревам та ін. Будемо, однак, сподіватися, що погожі дні, які прийшли на зміну буревію, дещо стабілізують ситуацію в полях, садах і на городах.
Жарка погода прискорила дозрівання хлібів, а, отже, додала клопотів селянам, які повним ходом готуються до жнив. До речі, аграрії Миколаївської, Одеської та Херсонської областей розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур: намолочено перші 14,7 тисячі тонн зерна з 5,1 тисячі гектарів при середній урожайності близько 30 центнерів на круг. Як для південних областей, то це небагато.
З приводу сучасних кліматичних метаморфоз наш колега, заступник головного редактора "Волині-нової" Сергій Наумук в останньому номері газети за 19 червня ц. р. написав:
"На думку вчених, якщо дотримуватися технології, то на Одещині, Херсонщині та Миколаївщині можна вирощувати культури, притаманні для Туреччини, Франції, Італії чи Середньої Азії.
Але це геть не райдужна перспектива, бо водночас умови для традиційних культур погіршуються. Тільки й дізнаєшся: то ячмінь, то кукурудза в зоні ризику через надто теплі зими, то часник гниє з тієї самої причини. Загалом прогнози геть невтішні: підвищення температури та скорочення доступу до водних ресурсів (а дощів і в нас поменшало) загрожують зниженням урожайності на третину.
Тому вже не знаєш, чи радіти черешням та вишням, які цього року достигли значно раніше, аніж зазвичай. Може, хай би краще зима була зимою, а літо літом?".
Допоки журналісти і науковці переймаються змінами клімату, пересічні громадяни, а особливо діти, радіють літові і теплу. В цьому ви можете переконатися, подивившись на світлини редакційного фотокореспондента Мирослава Данилюка. Особливих коментарів вони не потребують, бо зайвий раз підтверджують: гарно відпочити можна не тільки на морі, а й у нас на Волині, де багато озер, річок, водойм, лісів, парків і скверів.
Щоправда було б добре, якби відповідні служби (екологічні чи санітарні) інформували населення про стан забруднення води і попереджали про можливі загрози. Адже відомо, що у деяких населених пунктах України купання заборонили. Якщо на Ковельщині подібної небезпеки немає, то це чудово. Але ще краще було б, якби про це наші земляки знали заздалегідь, коли лишень купальний сезон розпочався. Бо іноді буває, що б'ють на сполох тоді, коли трапиться якесь нещастя. Недаремно ж бо кажуть: береженого Бог береже…
А ще на світлині в центрі ви бачите мальовничі краєвиди на березі міського водосховища, яке громадський активіст Сергій Котік називає "Ковельською Венецією". Саме він тут активно займався озелененням, наведенням ладу, бореться з тими, хто нищить природу. Побільше б нам таких безкорисливих ентузіастів. Дивись – і розквітав би наш зелений край ще більше. Поки ж що маємо іншу картину: масове вирубування лісів, нищення зелених насаджень, бруд і антисанітарію в місцях масового відпочинку.
То чи варто після цього дивуватися, що клімат у нас змінюється?
Михайло КУЗЬМУК.
Літо наближається до зеніту
Залишити коментар