Про те, що хвилює і болить(Закінчення. Поч. на 1-й стор.).
В 2013 для підвезення учнів передбачається 5 додаткових автобусів. Тож є надія, що проблема буде вичерпана.
– Петре Григоровичу, дякуємо за розуміння. Додам, що наше село перспективне, адже тут проживає більше 30 дітей дошкільного віку. Користуючись нагодою, хочу поцікавитись, чи можливо за кошти районного бюджету побудувати ігровий майданчик, де дітлахи могли б проводити час, адже у Великому Порську немає дитсадка?
– Ваші вболівання за дозвілля дошкільнят зрозумілі. Облаштування майданчика може спричинити проблему. Адже за дітьми слід наглядати. В такому разі виникає потреба створювати штат педагогічних працівників, які б слідкували за безпекою малечі. Поки що побудувати дошкільний заклад в селі районному бюджету не під силу.
Можна піти іншим шляхом. Слід продовжувати співпрацю з Програмою розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» та подавати проектні заявки в інші інституції. Це, можливо, дасть змогу добудувати ще один корпус школи, а в перспективі обладнати на території навчального закладу ігровий майданчик, але наразі зробити це не дозволяють санітарно-гігієнічні умови.
– Петре Григоровичу, мене звуть Ірина Омельчук. Звертаюсь до Вас на прохання жителів Жмудчого. Вам відомо, що фельдшерсько-акушерський пункт у нашому селі перебуває в аварійному стані. Чи будуть вжиті заходи, аби поліпшити умови праці людей у білих халатах, а заодно й рівень медичного обслуговування? Наскільки відомо, раніше йшлося про те, щоб обладнати ФАП у приміщенні будинку культури. Але питання так і не зрушено з місця.
– Ірино Василівно, мені відома проблема громади. Нещодавно побував у вашому селі. Обговорював це питання із сільським головою. Це питання відоме й керівництву МТМО.
ФАП має бути розташований у будинку культури. Для цього є достатньо умов. На ці потреби будуть виділені відповідні кошти. Таким чином у першому кварталі 2013 року, а цю роботу вже розпочато, ФАП запрацює у новому приміщенні. Перед сільським головою поставлено завдання виготовити проектно-кошторисну документацію.
– Дякуємо Вам. І ще одне прохання. Мешканцям Жмудчого болить проблема вимощення дороги до кладовища. Транспортом до місць поховання неможливо дістатись. От нещодавно був випадок, коли машина, що везла покійника, загрузла.
– Я володію інформацією, тому не залишу це питання поза увагою. Дорожньому будівництву, догляду за дорожнім господарством районна влада приділяє значну увагу. На порядку денному 21-ої сесії районної ради розглядалося питання «Про стан дорожнього господарства Ковельського району».
Згідно з інформацією Служби автомобільних доріг у Волинській області, в цьому році на ремонт та будівництво доріг місцевого значення використано 3 млн. 586 тис. грн. Загальна сума субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах району становить 2 млн. 198 тис. грн. Перелік доріг, які ремонтувались за ці кошти, був сформований на підставі пропозицій сільських та селищних голів.
Також за рахунок коштів обласного бюджету було обладнано під’їзні дороги до кладовищ у 7 населених пунктах на загальну суму 835,5 тис. грн. Це такі населені пункти, як Дарівка, Шкурат, Арсеновичі, Скулин, Городище, Солотвин, Козлиничі. При можливості вирішимо цю проблему у Жмудчому.
Анатолій Римарук, уродженець с. Кругеля, нині – ковельчанин також порушив проблему доїзду до кладовища у селі, звідки він родом.
Відповідаючи на це запитання, Петро Якубук додав наступне.
– Анатолію Петровичу, кошти на ремонт дороги в бюджеті Старокошарівської сільської ради є. Тому, при настанні сприятливих погодних кліматичних умов, питання буде вирішено.
– Петре Григоровичу, Вам телефонує Мельницький сільський голова Юрій Самчук. Мельницька сільська рада провела значну роботу щодо газифікації сіл Мельниці та Кривлина. Районна влада допоможе у будівництві підвідного газопроводу середнього тиску до цих населених пунктів?
– Районна рада тримає в полі зору порушене Вами питання. Наразі завершується будівництво газопроводу до Уховецька. Можу Вас запевнити, що Мельниця і Кривлин теж не залишаться без «блакитного вогника».
Районна влада подала клопотання щодо включення будівництва підвідного газопроводу у НАК «Нафтогаз України», яке було, до речі, підтримане. Таким чином при фінансуванні ці роботи можуть бути завершені ще у цьому році. Направлено відповідно лист у ВАТ «Волиньгаз», керівництво якого підтвердило, що НАК «Нафтогаз України» обіцяє фінансувати роботи з будівництва газопроводу, що і буде зроблено за кошти Держбюджету.
– Вам телефонує Людмила Трофімук із села Вербки. Проживаю по вул. Ватутіна, 110 «в». Мене особисто та багатьох інших жителів турбує дотримання санітарних норм поблизу багатоповерхівок.
Неподалік будинку згаданої адреси знаходиться шкільна котельня, що надана в оренду громадянину, котрий засмітив прилеглу територію усяким непотребом. Звідти неодноразово курить їдкий дим, адже тут функціонує банне приміщення. І це, незважаючи на те, що по цій території пролягає газопровід, поряд знаходиться школа. Не, дай Боже, хтось кине сірник чи недопалок.
Петре Григоровичу, скажу ще таке. Навпроти нашого будинку знаходяться гаражі, що також надані в оренду. Там ситуація не краща. Орендар постійно щось палить, звозить усіляке сміття. Наша область вже має гіркий досвід, коли внаслідок вибуху газу чи інших небезпечних речовин люди опинялися на вулиці.
– Людмило Петрівно, добре, що Ви не залишаєтесь осторонь, порушуючи таке злободенне питання. Районна і сільська ради повинні тримати в полі зору подібні ситуації. Тому буду вести розмову із Дубівським сільським головою з цього приводу.
– Доброго дня! Вам телефонує Наталія П. з смт Голоб. Недавно померла мама. На похорон ми запросили священика з української церкви. Поховання проходило у Вівчицьку, де вона проживала.
Померлу принесли до каплички, що знаходиться на місцевому кладовищі. Але приміщення не хотіли відчиняти, бо отримали вказівку не пускати туди священика УПЦ КП. Хотілося б, щоб таких прикрих випадків не було.
– Пані Наталіє насамперед прийміть мої співчуття. Смерть близьких людей – велика і болісна втрата. Мене глибоко схвилював випадок, про який Ви щойно мені повідомили.
Можу Вам пообіцяти, що зустрінусь із благочинним. Сподіваюсь, що релігійні переконання не стануть перешкодою для поховання людей.
Конфесії повинні знайти порозуміння. Даний випадок свідчить про низький рівень культури та недотримання норм християнської моралі.
– Мене звати Надія Дехтярук. Я – жителька с. Поворська. Петре Григоровичу, як вирішити проблему з підтопленням?
– Ця проблема не нова у нашому районі. В 2012 році виконано дуже багато робіт з ліквідації підтоплень на територіях сільських рад.
Рішенням районної ради від 30 листопада 2012 року на таку ліквідацію виділено кошти в сумі 20 тисяч гривень. Поворському сільському голові необхідно лише визначитись з організацією, яка проведе необхідні роботи.
Під час «гарячої» лінії з головою райради Петром Якубуком Лідія Мельник та Валентина Петровська скаржились на невиїзд маршрутних таксі в рейси у напрямку Тойкута. Зокрема, наших читачок та жителів села турбує порушення графіків виїзду автобуса Ковель-Гішин-Доротище. Було таке, що він не курсував по кілька днів. Зі слів Валентини Петровської, перевізники причиною цього називають переїзд, який не охороняється.
Пані Валентина попросила Петра Якубука сприяння задля розв’язання цієї проблеми, а також поцікавилась, чи можливо відкорегувати графік руху автобуса.
Відповідаючи на запитання наших читачок, Петро Григорович повідомив наступне.
– На сьогоднішній день згідно з чинними нормативно-правовими актами автобусний рух допускається на регульованих залізничних переїздах за умови погодження власником залізничної колії та позитивного вирішення комісією. Оскільки залізничний переїзд в с. Гішині є нерегульованим, перевізнику не погодили вказаний Вами маршрут. З приводу цього я зустрічався з керівником дистанції колії, яка обслуговує прогін від Ковеля до Каменя-Каширського, та працівниками Ковельського відділення ДАІ. На жаль, на місцевому рівні цю проблему вирішити неможливо. Питання на сьогоднішній день залишається відкритим.
Неодноразово питання будівництва школи у селі Білині порушує його житель, постійний читач і дописувач Василь Гушинець. Петро Якубук дав відповідь на це запитання на сторінках газети:
– На будівництво школи у Білині виділено 2,5 млн. грн. За будівельні роботи сплачено 1 млн. 860 тис. грн. Однак сьогодні існує борг, що складає 600 тис. грн. Ось чому будівництво, так би мовити, «заморожено». Але це тимчасово. У перспективі школа будуватиметься. На ці потреби передбачається державна субвенція в розмірі 2,5 млн. грн.
Під час «гарячої» лінії прозвучало питання і від редактора громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини», Заслуженого журналіста України Миколи Вельми:
– Петре Григоровичу, громадським діячем, краєзнавцем Анатолієм Семенюком зібрано чимало матеріалів, що містять історичну цінність для Ковельщини. Чи буде продовжуватись робота щодо видання збірки історико-краєзнавчих нарисів та передбачено на це фінансування з районного бюджету?
– Таку роботу необхідно вести і продовжувати. Нація, яка не знає свого минулого, не має перспектив в майбутньому. Обов’язково будемо вишукувати кошти на фінансування робіт щодо написання історії Ковельщини.
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКУ: під час «гарячої» лінії в редакції.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар