Вчитель за покликом душіУ серпні 2012 року Указом Президента України вчителю початкових класів ЗОШ I–III ступенів № 12 міста Ковеля Наталії Ягодинець присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель України».
Наталія Олексіївна – вчитель-методист, нагороджена знаком «Відмінник освіти України». За сумлінну працю та вагомі здобутки у навчально-виховному процесі неодноразово відзначалася міською та обласною владою, міським та обласним управліннями освіти, нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. Вона є лектором Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Сьогодні Наталія Ягодинець – наш співрозмовник.
– Наталіє Олексіївно, Ваше професійне становлення – це двадцять два роки педагогічної праці. Чому обрали саме цей фах?
– Стати педагогом я мріяла з дитинства. А взірцем для мене були мої вчителі із ковельської середньої школи № 2 – перша вчителька Людмила Іванівна Боярчук, класний керівник Микола Миколайович Гергеша, вчитель математики Євгенія Олексіївна Демиденко. Саме вони завжди були для мене еталоном високої духовної культури, порядності, професіоналізму.
А ще я дуже люблю дітей. Мені з ними комфортно працювати, цікаво спілкуватися.
– Які особливості роботи з учнями початкових класів Ви відзначаєте?
– Діти молодшого шкільного віку щирі, відкриті, дуже безпосередні.
З учнями у мене пов’язано багато щемних та хвилюючих спогадів. Якось одна дитина до 8 Березня витоптала на снігу “сердечко” перед вікном мого кабінету. Інший хлопчик після моєї хвороби написав: «Я не хочу бачити суму в очах моєї вчительки».
А ось ще такий випадок. Коли я брала участь у конкурсі «Вчитель року», кілька тижнів була відсутня в школі. Повернувшись на роботу, почула від учня: «Я за Вами так сумував, що мені хочеться Вас поцілувати». Хіба можна забути такі моменти? Вони назавжди залишаться в пам’яті.
– Що вважаєте визначальним у своїй професійній діяльності?
– Щоб бути вчителем, треба мати велику любов до дітей, бути терплячою. Головне завдання своєї роботи вбачаю у тому, щоб навчити дітей вчитися, прищепити їм любов до знань.
Прагну дати дітям міцну основу для навчання у середній та старшій школі, адже переконана, що грунтовні знання допоможуть їм знайти своє місце в житті.
Зараз дуже стрімко розвивається наука, інтерактивні методики. Тож вчителю необхідно постійно підвищувати свій професійний рівень, бути знайомим із сучасними технологіями.
Для результативного навчання я тісно співпрацюю з батьками учнів, даю поради щодо допомоги діткам у кращому засвоєнні навчального матеріалу. За підтримки батьків класу ми придбали телевізор, на уроках використовуємо мультимедійні презентації, фрагменти відео.
Бо дітям у віці 6-10 років для успішного навчання треба використовувати різноманітні форми роботи. Вони дають змогу дитині не втомитися, навчають спілкуванню.
– Що, на Вашу думку, є складовими успіху вчителя?
– Для мене особисто це – щоденна праця, творчий пошук. Багато читаю методичної літератури, знайомлюся з передовим педагогічним досвідом вчителів нашого міста, області, держави. Випробовую нове у своїй діяльності. А найголовніше – вчитель не може бути байдужим до дітей, має розуміти їх, поважати.
– Наталіє Олексіївно, Ви стали переможцем міського і обласного турів Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2011» у номінації «Початкові класи». Як представник Волинської області увійшли в першу «дванадцятку» та стали номінантом Всеукраїнського етапу цього конкурсу. Чи сприяє участь у подібних заходах розвитку педагогічної майстерності?
– Участь в конкурсі «Вчитель року» має вагоме значення для професійного самовдосконалення. Конкурс дозволив збагатити мій педагогічний досвід, адже спілкувалася із мудрими, талановитими людьми, знайомилася з їх роботами, отримала багато незабутніх яскравих вражень.
Мені приємно, що під час підготовки до Всеукраїнського етапу конкурсу «Вчитель року» я завжди відчувала надійну підтримку колег з кафедри початкового навчання ЗОШ № 12.
– Як Ви сприйняли звістку про високу державну нагороду – звання «Заслужений вчитель України»?
– Для мене велика честь, що моя праця оцінена на рівні держави. Звичайно, радісно сприйняла звістку про нагороду.
Самостійно долати шлях до вершин нелегко. Відрадно, що йти до мети мені завжди допомагають люди, які поруч.
Я щиро вдячна за постійну підтримку дирекції школи, міському методичному кабінету управління освіти міськвиконкому та особисто методисту початкового навчання Тамарі Іванівні Павлючик, яка багато зусиль докладає для мого педагогічного зростання.
Своєму успіху я також завдячую й сім’ї: і батьки, і чоловік з сином прекрасно розуміють суть моєї професії, її специфіку, разом зі мною переживають кожен мій відкритий урок, вболівають за мене.
– Чи є у Вашому напруженому графіку час для улюблених занять?
– Вільний час, хоч його й обмаль, присвячую сім’ї. Охоче готую для чоловіка та сина-студента Дмитра їх улюблені страви. Нам подобається разом відпочивати на природі. Люблю читати.
– Дякую, Наталіє Олексіївно, за цікаву розмову. Бажаю Вам успіхів та нових професійних звершень.
Інтерв’ю вела
Світлана ЛЯШУК.
НА ЗНІМКУ: вчитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ступенів № 12 Наталія ЯГОДИНЕЦЬ зі своїми учнями.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар