Настає пора польових робіт. Хочеться знати, чи краще протравити посадкову картоплю вдома, щоб потім влітку не везти бідон або й більше води на поле, обприскувач, отруту? Чи травити все-таки колорадських жуків на полі?
Що більше шкодить здоров'ю людей? Перший варіант чи другий? А ще дехто каже, що як двічі потравити вдома перед посадкою, то насіння картоплі може не зійти. Це справді так чи ні?
Група голобських городників.
За роз'ясненнями редакція звернулася до провідного спеціаліста відділу державного нагляду Державної фітосанітарної інспекції Волинської області Володимира МЕЛЬНИКА. Ось що він повідомив:
– Мабуть, жодному шкідникові не приділено стільки уваги в науковій літературі, як колорадському жуку. Центром походження колорадського жука вважають північні райони Мексики та східні схили скелястих гір, де ростуть ксерофітні пасльонові роду Solanum.
Розвиток землеробства в західних районах північної Америки і розширення площ під картоплею в штаті Колорадо в 1824-1844 роках уздовж скелястих гір сприяли швидкому переходу на культурну картоплю колорадського жука та його масовому розмноженню.
Перші відчутні пошкодження картоплі жуком було зафіксовано біля міста Омаха (штат Небраска) у 1855 році. Надзвичайно великої шкоди завдано в 1859 році у штаті Колорадо, звідки й почалося інтенсивне розмноження жука по земній кулі.
У 1918 році шкідник "закріпився" у Франції, а в 1949 р. досягнув території України (Львівська область). Саме цей шкідник започатковував розвиток хімічного методу в захисті рослин. Протиборство людини з цим фітофагом триває понад 150 років. Якщо переглянути перелік засобів захисту рослин будь-якої європейської країни, то найбільше інсектицидів там зареєстровано проти колорадського жука.
Так, у "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2012 рік" зареєстровано більше 40 препаратів на картоплю проти колорадського жука, серед яких – більше десяти інсектицидних протруйників бульб. Отже, нині є чим боротися з колорадським жуком.
Серед інсектицидних протруйників із системною дією на основі імідаклоприду – це ("Армада", "Грифон", "Койот", "Пенімід", "Прем'єр Голд", "Престиж", "Престирон", "Табу") та на основі активної речовини тіаметаксаму – "Актара 25 WG", "Актара 240 SL", "Круізер 350 FS", "Селест Топ 312 FS".
За обробки бульб цими препаратами перед висаджуванням чи одночасно з висаджуванням забезпечується токсичність рослин картоплі для колорадського жука впродовж 60 днів від часу висаджування, що запобігає появі шкідника на рослинах картоплі та зумовлює загибель імаго до відкладання ними яєць.
Окрім того, цей спосіб застосованих інсектицидів ефективний проти грунтових й інших шкідників картоплі.
Серед препаратів, що застосовуються способом обприскування рослин картоплі, 24 характеризуються системною дією, тобто проникають у тканини рослин та зберігають тривалий (20-30 днів) захисний ефект. Проте не слід забувати, що за тривалого застосування навіть високоефективного препарату, а особливо системної дії відбувається формування резистентності популяції фітофага.
З урахуванням цього необхідно періодично чергувати одні препарати з іншими із різними активними речовинами – зокрема, препаратів на основі імідаклопріду з препаратами на основі тіаметаксаму, тіаклоприду, чи використовувати сумішеві препарати. Серед біопрепаратів проти колорадського жука застосовують препарат "Актофіт" (0,3 – 0,4 л/га).
При використанні препаратів уважно читайте інструкцію про застосування!
Підготувала
Світлана ТРОЦЮК.
Залишити коментар