Станьмо ближчими до БогаУ православних християн триває Великий піст. Він продовжуватиметься аж до самого Великодня, який цього року святкуватимуть 5 травня.
40 днів Великого посту мають символічний характер, оскільки саме стільки днів Ісус Христос постив у пустелі. Цей піст – найдовший та найсуворіший серед всіх інших постів. І саме в цей період не стільки потрібно обмежувати себе в їжі, скільки перебувати в духовному зосередженні.
Вже котрий раз поспіль у нашому місті в соборі святого Димитрія Солунського УПЦ КП його настоятель, декан Ковельського міського деканату, митрофорний протоієрей Анатолій Александрук проповідує слово Боже перед дітьми, які свого часу оступилися в житті.
Разом із ними до храму прийшли їх батьки, опікуни, представники служби у справах дітей міськвиконкому, представники пенітенціарної служби. Як повідомив Сергій Кедич, інспектор Ковельської кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області, саме з ініціативи їх інспекції відбувся захід під назвою: "Покаяння – шлях до виправлення".
"Із неповнолітніми, які перебувають на обліку в наших підрозділах (звільнені від відбування покарання з випробуванням), часто проводиться виховна робота. Отець Анатолій неодноразово зустрічався з підопічними нам дітьми, спілкувався із ними на моральну тематику. Тому цього разу ми вирішили провести ще одну профілактичну бесіду, яка співпала із першим днем Великоднього посту", – сказав Сергій Володимирович.
"В цей період ми вже за традицією проводимо такі заходи, де наголошуємо на великій ролі духовності в нашому житті. Адже піст – це, насамперед, духовне очищення, це той час, коли ми повинні замислитись над тим: як ми живемо і чи правильно ми живемо, чи дотримуємось і наскільки дотримуємось Божих Заповідей?", – звернувся до присутніх настоятель храму Анатолій Александрук.
Цитуючи Біблію, священик закликав прихожан бути смиренними і покірними, жити так, щоб гординя не брала верх над людською сутністю і розумом, не чинити зла і не бути корисливими, бо за кожний гріх, вчинений нами, ми будемо відповідати перед Господом. Лише тих, хто щиро кається у своїх неправильних вчинках, Всевишній прощає.
По завершенню духовної зустрічі діти приклалися до Розп'яття Ісуса Христа і разом із настоятелем храму прочитали молитву "Отче наш…".
Підліткова злочинність – трагічне явище сучасності, яке викликає у нас лише біль і сум за дітьми із змарнованим дитинством та юністю. Неповнолітнього злочинця можна покарати, але набагато важче – попередити причини і наслідки його поведінки. Для цього недостатньо бути психологом чи педагогом. Насамперед, треба любити дітей і боротись не з ними, а з тим, що змушує скоювати протиправні дії та аморальні вчинки.
Причиною протиправних вчинків з боку неповнолітніх найчастіше є неналежний догляд за дітьми з боку батьків або його відсутність. Загальне зниження рівня життя, неблагополуччя сімей, які з втратою прибутку втрачають і моральні цінності, відсутність нормальних побутових умов – все це призводить до того, що діти, прагнучи жити так, "як усі", намагаються досягти цього шляхом крадіжок та інших злочинів. Крім того, згубний вплив на неповнолітніх справляє телебачення, що пропагує насильство і життя заради власного задоволення.
Чинним законодавством України контроль за виконанням більшості покарань, не пов'язаних з позбавленням волі стосовно неповнолітніх, покладається на кримінально-виконавчу інспекцію. Отож, для більш детального роз'яснення проблемної ситуації ми звернулися до інспектора КВІ управління ДПтС України у Волинській області Сергія Кедича. Ось що він розповів:
"Неправильні спосіб життя, середовище виховання та оточення штовхають підлітків на злочини. Також не останню роль в їх житті відіграють наркотики і випивка. Більшість дітей-правопорушників – вихідці з неблагополучних сімей, діти, які формально позбавлені батьківського піклування, виховуються в інтернатних закладах, де стосунки між дітьми дуже конфліктні, а середовище загалом – вкрай несприятливе.
Особисто в мене на даний час "під опікою" перебувають чотири неповнолітні. На перший погляд, це – звичайні діти, але коли починаєш спілкуватися із ними, відразу розумієш, що не все так добре".
Сергій Володимирович коротко розказав про малолітніх правопорушників, справами яких він займається:
"Олена перебуває на обліку відносно недавно. Її мама – психічно хвора, тому дівчина перебуває під наглядом опікуна. Навчається в одному із навчальних закладів міста. Вчинила тяжкий злочин – грабіж. Дівчина – дратівлива, неспокійна, потребує постійного контролю за її поведінкою з боку відповідних служб.
У Романа мама померла, є опікун. Біологічний батько хлопця позбавлений батьківського піклування. У навчанні хлопець проявив себе як старанний учень, хоча й інколи пропускав заняття без поважних причин. Роман незаконним шляхом придбав наркотичний засіб, зберігав його, а в подальшому – збув.
У неповнолітнього Вадима – повна сім'я. Але так склалось, що хлопець потрапив під вплив "вулиці". І, як-то кажуть, пішло-поїхало..! Тепер на рахунку Вадима – відкрите заволодіння речами потерпілого.
А от Олександра характеризували оточуючі як скромного, позитивного, комфортного і честолюбного. Хлопчина легко йде на контакт з іншими. Але це не завадило йому стати на злочинницький шлях – таємно викрасти майно".
"Більшість неповнолітніх після випробувального терміну стають на шлях виправлення, але бувають і випадки, хоч як це не прикро, що під час перебування на обліку ними скоюються повторні злочини, – зазначає у розмові із журналістами інспектор КВІ Сергій Кедич. – В минулому році неповнолітній вчинив злочин, перебував у нас на обліку. Йому залишалось 2-3 місяці до закінчення терміну, та малолітній правопорушник знову оступився, вчинивши крадіжку. Тепер він (уже повнолітній) перебуває в місцях позбавлення волі. Є також випадок із моєї практики, коли неповнолітній злочинець пішов шляхом свого батька".
"Взагалі, підлітки, що скоїли злочини, це – досить своєрідна категорія. До них треба мати особливий підхід, у кожного з них – свій характер, своя реакція на оточуюче середовище і ставлення до нього. Але варто всього декілька хвилин поспілкуватися з підобліковими, і відразу можна побачити, чи входить той чи інший до групи ризику", – зауважує наш співрозмовник.
"З метою профілактики скоєння правопорушень ми проводимо бесіди і лекції в навчальних закладах міста, на яких пропагуємо правильний (незлочинний) спосіб життя серед молоді. Наші підоблікові беруть активну участь в походах до музеїв, на виставки, до інших культурно-мистецьких місць. Нас постійно запрошують на фестиваль "Червона калина", який щорічно відбувається у Ковельській виховній колонії для неповнолітніх.
Ми робимо все можливе, щоб в майбутньому випадки правопорушень серед молодих осіб були поодинокими", – завершує розмову Сергій Володимирович.
На практиці часто траплялись випадки, коли неповнолітні порушники Закону з часом налагоджували своє життя, створювали сім'ї і народжували чудових здорових дітей. І хоча робота ця нелегка, заради цього варто працювати.
"Сім'я – основний осередок суспільства", – часто кажуть нам. Адже від того, в якому середовищі опинилася сім'я, багато чого залежить. Щоб ми могли впевнено сказати: "Діти – це наша радість і гордість", про них треба дбати із самого малечку, навчати їх доброму і праведному, приділяти їм належну увагу, оточувати теплом й турботою, прищеплювати любов до прекрасного. Лише тоді в нас буде все гаразд!
Оксана БІРУК.
Р. S. З етичних міркувань імена героїв статті змінені.
НА ЗНІМКУ: під час заходу "Покаяння – шлях до виправлення" в соборі святого Димитрія Солунського у Ковелі.
Фото з архіву відділу кримінально-виконавчої інспекції.
Залишити коментар