Село Поповичі славиться не лише своїми працьовитими людьми, а й тим, як трударі вміють нестандартно відпочивати. Тут вже склалися і прижилися свої традиції, звичаї, до яких щораз додають щось нове. Ось і днями поповичівці відсвяткували День села, але із незвичним "забарвленням", спробувавши інсценізувати комедійні твори українських класиків.
А святкували заслужено, адже напередодні місцеве сільськогосподарське товариство "В. Прометей" справило обжинки і може похвалитися хорошим урожаєм. Як кажуть, будуть із хлібом, тож домінантою у режисерській постановці директор Будинку культури Тамара Крицко та її помічниці – вчителі Оксана Іванчук та Олена Валігура поставили слово "хліб", а сільські майстрині з усіх вулиць представили на конкурс багатющу випічку з різних видів тіста. І ще приводом до свята стали дві дати: День Незалежності України та 55-річчя від дня відкриття в селі Будинку культури.
Саме біля цього закладу в центрі села й відбувалося веселе і багатолюдне народне дійство з українським колоритом. Прибули гості з Луцька – працівники Волинського обласного навчально-методичного центру культури, представник народного депутата України Степана Івахіва Юрій Сорока, голова Ковельської районної ради Петро Якубук, заступник голови РДА Андрій Мигуля, начальник відділу культури Ковельської райдержадміністрації Тетяна Матяшук, директор централізованої бібліотечної системи Галина Божик, вихідці з Попович, що приїхали з інших міст і сіл. Їх вітали Поповичівський сільський голова Віталій Мартинець, Тамара Крицко, дівчата з короваями на вишитих рушниках.
Тут же були оформлені виставки виробів сільських вишивальниць, учнів місцевої школи, майстрів-умільців та ін.
Але настав час зайняти місця і насолоджуватися яскравим видовищем, тим більше, що й перші артисти театру під відкритим небом з вулиці Молодіжної вже з'явилися на дорозі.
Заспівало, затарабанило довкруг – це Яшка із "Весілля в Малинівці" веде свій "бабський батальйон" з граблями, прачами, косами. І розігралася гумористична сценка між Попандопулом та старостою дідом Нечипором. А тим часом жіночки на чолі із найповажнішою аматоркою сцени Марією Сахарчук витинають на всі боки під пісню "А ми такі баби фортові".
Погуляло, погомоніло це весілля, та "влада змінилася". І ось на імпровізовану сцену під турецькі мотиви заїжджає віз із шикарною каретою, з якої виходять султан Сулейман (Оксана Мирончук) у супроводі свого гарему та Роксолани (Людмила Баглайчук). Перефразувавши пісню "Тече вода каламутна", жителі вулиці Першотравневої проїздом завернули через віки додому з поповичівською невільницею. Все щасливо склалося для всіх, ще й подарунки працівники культури отримали від турків до ювілею. А вже ролі як правдиво зіграли учасники, а костюми які вийшли із штор і тюлю!
Однак знов увагу глядачів привернула підвода, на якій, весело заводячи "Гей, гуляю я!", в українських костюмах з макітрами, макогонами, діжкою заїхала з базару на День села "Кайдашева сім'я" з вулиці Радянської. Між членами цієї родини в комедійній формі розігрався відомий сюжет, тільки на місцевий лад (бо ж у кожному селі є свої Омельки-випивохи, сварливі свекрухи та непокірні невістки). Дуже емоційною вийшла картинка лайки між бабою Параскою та бабою Палажкою (напевно, дехто й себе упізнав у чудовій грі вчителів Олени Валігури та Віри Пасічник). А весела пісня "Яйця мої, яйця" додала ще більш емоцій та сміху глядачам. Здалося, що справжня театральна трупа заїхала до Попович.
Та цікавіше – попереду. Ну, де, крім Попович, можна було б в один день ще й зустріти Проню Прокопівну та Свирида Голохвостова із відомої комедії "За двома зайцями"? Піжон-цирюльник (його натурально зіграла зав. бібліотекою Алла Терещук) прибув на свято у "модніх" картатих штанах з великою парасолею і на "бричці", застеленій ряднами. Доки він розшаркувався перед публікою, в домі на вулиці Миру готувалася його зустріти з батьками Проня (Анатолій Прокопчук). Дівка була у "відпадному прикиді", чим перевершила навіть свою екранну тезку. Лексикон її з перекрученими українськими словами, манера гри, підібрані місцеві факти викликали бурю оплесків і сміху. А коли баришня з книгою і в білих перчатках (ними всі полють город) "лягли і просють" зайти кавалєра, то той від сміху не міг її й підняти. А глядачі – мало не падали від реготу! Ось такі безподобні таланти є в Поповичах, і не лише серед старших, а й серед діток, які вже звикли до сцени.
Дуже насмішили своїх односельчан і гостей ще два персонажі "з народу" – чоловіки-сусіди, які сварилися через тин (їх майстерно показали молоді жіночки – Наталія Осіюк і Оксана Мирончук). Звісно, сварка була за кури, город - те, що й нині трапляється в селах. Але сусіди закінчили "переговори", закуривши "трубку миру". Що потішили, то потішили вони глядачів, пересипаючи діалог різними примовками!
На цій гумористичній ноті ведуча Тамара Крицко запросила усіх до Будинку культури на концерт. Приємно вабило око гарне оформлення сцени, де на почесному місці висів портрет Шевченка на рушнику, стояли снопики пшениці. Очевидно, що все робилося з любов'ю до людей. І сама художня частина, підготовлена сільськими аматорами художньої самодіяльності, щиро захоплювала майстерністю виконання й репертуаром. Дійсно, як звучало у сценарії, "пісня єднає село". Бо хист до пісні тут мають багато жителів, і підростає така ж талановита дітвора.
Цінують у селі родинні традиції, шанують історію, ветеранів війни і праці. У своєму привітанні до громади сільський голова Віталій Мартинець згадав поіменно всіх, хто творив минуле і творить сьогодення Попович. Люди тут живуть працьовиті, небайдужі, які є патріотами своєї землі. Усім виступаючий подякував за працю, а тих, кого із земляків уже немає, присутні вшанували хвилиною мовчання.
Згадав Віталій Анастасійович вдячним словом районну владу, яка всіляко допомагає громаді, спонсорів – ТзОВ "В. Прометей" (Віталій Фіщук), підприємці Надія Прокопчук, Тетяна Кузьміна, народний депутат України Степан Івахів, завдяки якому школярі тепер мають новенький автобус. Особливо подякував організаторам й учасникам свята, всім жителям, бо ж видно було, що не один вечір і не одну ніч вони готувалися до Дня села.
Привітали поповичівців і гості, які були приємно вражені побаченим і почутим: голова райради Петро Якубук, директор Волинського обласного науково-методичного центру культури Любов Рожкова, Юрій Сорока, котрий зачитав вітальний адрес від Степана Івахіва, заступник голови РДА Андрій Мигуля, який ще й пісню заспівав про рідну хату, Віталій Фіщук, місцевий священик о. Сергій.
А, продовжуючи концерт, артисти не переставали дивувати глядачів номерами. Голосисті молодички показали цікаво "Веселі посиденьки". Були ми й свідками давнього обряду "Обжинки" із старовинними піснями. І коли співачки запросили на сцену голову ТзОВ "В. Прометей" Віталія Фіщука (він дуже дбайливий господар) та "коронували" його вінком з колосків, хліб наче запах кожному. І в цей момент юнки винесли на тарілках шматочки смачного короваю і пригостили всіх у залі. Це було зворушливо і гостинно.
На одному диханні минув час концерту, а потім надворі відбулося підбиття конкурсу виробів із тіста. Знову ж кожна вулиця презентувала піснями свої смачні шедеври, пригощала ними, ще й у торби давала. І чого там тільки не було! Вареники з різними начинками, млинці, пироги, торти, вушка, троянди, жабки, лебеді, їжачки, соняхи, ведмедики, вафлі. І над усім цим дивом красувався пишний коровай із весільними квітами, що створила 88-річна Галина Григорівна Стасюк.
Журі подякувало всім жителям за підготовку такого гарного свята та одноголосно розділило перше місце як серед усіма вуличними господинями, що вклали душу, фантазію і любов у печені вироби, так і серед усіма неперевершеними творчими колективами. Нагородили й окремих виконавців ролей за дотепну і правдиву гру.
Свято ще тривало із смачним кулішем, безпрограшною лотереєю, іграми, змаганнями, дискотекою, концертом від колективу "Родина" (подарунок від Степана Івахіва). І не помилюся, якщо додам: у серці кожного залишилися захоплення і незабутні враження від чудового дня у Поповичах.
Людмила СТАСЮК.
На знімках: під час Дня села в Поповичах.
Фото Богдана ВАЛІГУРИ та відділу культури райдержадміністрації.
Залишити коментар