Шановний мій співрозмовнику! А чи не з'являлося в тебе іноді відчуття провини за те, що колись не подякував за чиюсь доброту? Ми ж з тобою добре знаємо, що за день, який вранці настав, потрібно дякувати Богу. Так само маємо віддячувати людям, які нам допомагають.
Великий піст, який триває з 23 лютого до 11 квітня, — це підготовка християн до найголовнішого свята — Пасхи, Воскресіння Христового. Це період внутрішнього духовного очищення та вдосконалення. Сенс посту не в тому, щоб чогось не їсти, а у нашій концентрації на головному в житті.
Підготувала Людмила ЛЮБЧЕНКО.
Ось і 90… Змигнуло, промайнуло, відгомоніло, відійшло, як одна мить. Незчулася, незогледілася й коли. Тепер молитовний передзвін тих літ подумки повертає ковельчанку Євгенію Котюк у те далеке і близьке, що пережите і вистраждане…
Людмила ЛЮБЧЕНКО.
Головне пригощання на Масляну — це млинці, що символізують Сонце і початок весни.
Вважається, скільки млинців Ви на Масляну з'їсте, стільки радощів матимете протягом року.
Для приготування млинців Вам знадобиться:
1 л молока
6 яєць
2 склянки борошна
1/2 ст. л. цукру
1 ст. л. олії
Вершкове масло, сіль
Наші предки з давніх-давен вірили в силу оберегу. Вони вважали, що своє помешкання необхідно оберігати від злого духу, недоброго ока. Оскільки наші пращури споконвіку були землеробами, то й за допомогою вони зверталися до всього, що родить матінка-земля.
Давньослов'янські вірування настільки сильно увійшли в традиції і побут українського народу, що навіть з приходом християнства вони не зникли, а лаконічно вписалися у християнську культуру. Такими давніми традиціями стало освячення зілля, маку, плодів.
Різдвяні свята не обходились без обрядів, які супроводжувались низкою обмежень. Заборони були пов’язані із культом предків, а також з обрядами, які мали задобрити сили природи, забезпечити добробут, мир та здоров’я всіх членів родини.
При підготовці до зустрічі із новонародженим Спасителем всі члени родини мали підготувати як душу, так і тіло. У день перед Святвечором тримали строгий піст.
Якби 70 літ Василя Потоцького з Попович перенести у вишиту картину, то на ній би переплелися нитки усіх кольорів райдуги – така багата палітра життєвих миттєвостей ювіляра. Найбільше було б, звичайно, червоних тонів любові – до матері, дружини, рідних, отчої землі, людей. Але вплівся б і чорний колір журби…
Коли 3 листопада 1944-ого року Катерина Потоцька народила синочка, її чоловік Артем йшов фронтовими дорогами, проганяючи фашистів з рідної землі. Він так мріяв про сина…
Людмила СТАСЮК.
Споконвіків і за будь-яких обставин жінки народжували, продовжуючи рід людський. І найпрекраснішим дивом із див вважається поява на світ немовлятка, перший крик якого сповіщає радісну новину для щасливої матері. Але не менш радіють з породіллею ті, хто допомагає жінці в пологах: лікарі-гінекологи, акушери. Адже це вони, перш за все, стоять на сторожі здоров'я матері з дитям. Тому обирають собі таку тяжку і надзвичайно відповідальну професію люди, яким Господь вкладає в руки силу і вправність, а в серце — талант і любов…
Людмила СТАСЮК.
Невеселим цьогоріч був День Незалежності України через трагічні події на Сході держави, але й оминути увагою головну дату країни у Поповичах не могли. Тож у той день в Будинку культури відбувся тематичний захід за участю вчителів, учнів місцевої школи, артистів-самодіяльців, жителів села.
Людмила ЛЮБЧЕНКО.
Щодень, отримуючи тривожну інформацію про події в країні, ми задумуємося: як так сталося в Україні? Чому у своїй державі українці стають біженцями?! Запитань, звісно, є багато, але ще їх більше у тих, хто потрапив у складну ситуацію. Ось і у Ковель вже прибули біженці з Криму. З одним із них – 38-річним Дмитром – ми поспілкувалися (боячись за свою сім'ю, він поки що не називає прізвища)....
Розмову вела Людмила СТАСЮК.