Щира праця — успішна державаНадзвичайно працьовиті та щирі люди, у яких з діда-прадіда закладені любов до праці, до рідної землі, живуть у селі Велицьку. Вже багато років у цьому селі успішно працює СТзОВ "Зоря", основний напрямок роботи якого – розведення худоби м'ясного напрямку продуктивності.
Велицьке господарство – серед найбільших племзаводів із розведення волинської м'ясної породи ВРХ в Україні. Одним із авторів цієї породи є директор СТзОВ "Зоря" Володимир Потапчук (на знімку вгорі), який удостоєний звання Заслуженого працівника сільського господарства України, ордена "За заслуги" ІІІ ступеня.
Офіційно волинська м'ясна порода ВРХ була затверджена у 1994 році. Худоба добре пристосована до утримання в умовах західного Полісся, невибаглива до кормів, має спокійну вдачу. Її закуповують та розводять тваринники багатьох областей України. Тварин постійно демонструють на міжнародній агропромисловій виставці-ярмарку "Агро", вони отримують високі відзнаки.
Сьогодні в господарстві утримується 2400 голів ВРХ, з яких 890 – м'ясні корови.
– Звичайно, непросто нині працювати та утримувати таку кількість худоби без державної підтримки, – каже директор СТзОВ "Зоря" Володимир Потапчук. - Вже другий рік немає фінансування програм розвитку м'ясного скотарства. А чому? М'ясо, яке продає наше товариство, високої якості, тож держава повинна звертати на це увагу. У своїй роботі ми завжди розраховуємо на власні сили, та все ж державна підтримка галузі забезпечує стабільність розвитку.
– Закупівельні ціни на товарне м'ясо дуже низькі, – продовжує керівник. – Якщо торік високовагові бички приймали по 18-22 гривні за кілограм живої ваги, то в цьому році на 7-8 гривень ціна впала. Ялові корови здавали по 18-19 гривень, тепер переробники пропонують лише 11-12. 
Маємо на продаж 500 голів племінного молодняку, але не реалізуємо, чекаємо підвищення ціни. Адже якщо продавати племінний молодняк за цінами товарного, то навіщо взагалі працювати племзаводу? Сподіваємося, що в четвертому кварталі нинішнього року державні дотації будуть.
Володимир Потапчук запрошує журналістів нашої газети ближче "познайомитися" із своїми годованцями. Приїхавши у Велицьк, одразу прямуємо на пасовище, де пасуться корови волинської м'ясної породи. Гарні, вгодовані, вони спокійно скубуть травичку, поруч «пустують» телятка.
Уважно наглядає за тваринами Андрій Денисюк (на знімку у центрі внизу). Вже п'ятий рік він працює доглядачем худоби, любить свою роботу, дбає про тварин. Випасає не сам – жвавий песик допомагає господарю, пильнує за порядком.
– Взимку тварин утримуємо в приміщеннях, а влітку випасаємо лише у природних умовах, – зауважує директор господарства. – Адже відгодівля тільки в стійлі – ц
е не правильний метод розвитку м'ясного скотарства. Маємо хороший показник в приростах телят – 800-900 грамів.
Кипить, не зупиняється робота у господарстві погожої літньої днини. На сусідній ниві гуркоче техніка – тут збирають солому (вгорі – група механізаторів із Володимиром Потапчуком). Чотири німецькі прес-підбирачі швидко тюкують її, ще мить – і 220-кілограмові рулони завантажують на тягач, щоб відвезти на зберігання (на знімку в центрі праворуч).
Збирання врожаю – вінець хліборобської праці. Українське прислів'я слушно каже: "Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі". У Велицьку віджнивували успішно, минулої неділі справили обжинки. Має господарство непоганий врожай: намолотили 17 тисяч центнерів зернових, з яких 9 тисяч – пшениці (30 центнерів з гектара), зібрали жито, ячмінь. Однак зернові поки не продають, чекають вигідної ціни.
– Хочу щиро подякувати за роботу комбайнерам Павлу Чируку, Миколі Хом'яку, Миколі Фіщуку, Борису Кропиві, які з ранку до пізнього вечора працювали в полі, – каже керівник. – На пресуванні старанно трудяться Олександр Кропива, Олександр Онофрійчук, Микола Халамай, Микола Стецюк.
Для своїх потреб товариство орендує угіддя в Підрізькій, Мельницькій, Новомосирській, Велицькій сільських радах.
Зараз хлібороби готують грунт під посів жита, техніку до збирання кукурудзи, заготовляют
ь корми для худоби, зібрали вже 600 тонн сіна.
В цьому році вирішили збільшити площу під посівами озимого ріпаку, адже це – одна із найбільш рентабельних культур. Із запланованих 300 гектарів уже посіяли його 170 гектарів. Цю роботу справно виконує Олександр Власюк. Вирощують у "Зорі" сою, гречку.
– Маємо до збирання сорок гектарів гречки, яку переробляємо на крупу. За сприятливої цінової політики на цю культуру наступного року площі посівів збільшимо, – ділиться планами В. Потапчук.
Уже 42 роки працює в рідн
ому товаристві Володимир Юхимович, тридцять літ очолює його. Щодня має вдосталь клопотів, але є на кого покластися Володимиру Потапчуку: в колективі – сумлінні, відповідальні, досвідчені фахівці.
В середньому у товаристві трудяться 105 чоловік. Приємно, що працюють цілими родинами. Зокрема, тільки хороші слова керівник знаходить для сім'ї Володимира і Надії Воробей. Подружжя уже на заслуженому відпочинку, ветерани праці. В господарстві працюють їх четверо доньок: Оксана – зоотехнік-селекціонер, Лариса – доглядач худоби, Людмила і Тетяна – різноробочі. Гідними представниками сільських працелюбів є сім'ї Валентини та Валерія Хом'яків, Олександра та Світлани Денисюків.
За гарну роботу в товаристві гідно шанують трударів, організовують для них відпочинок. Керівник завжди знаходить можливості для вирішення соціальних проблем, уважний до людей.
Ми побували у Велицьку напередодні 22-ї річниці Незалежності України. Підсумовуючи результати діяльності очолюваного ним товариства, Володимир Юхимович зазначив:
– Я завжди гордився і пишаюся тим, що я – українець. Глибоко переконаний: завжди треба мати терпіння, наполегливо працювати, докладати усіх зусиль, щоб майбутнє стало кращим. Адже успіх залежить від кожного з нас.
З нагоди Дня Незалежності України щиро вітаю працівників СТзОВ "Зоря", усіх жителів сіл Велицька, Кухарів, нашого Ковельського району.
Бажаю кожній родині міцного здоров'я, щастя, добра і благополуччя. Нехай Ваша натхненна праця на благо рідної Батьківщини та українського народу завжди буде плідною і дарує Вам лише радість та задоволення!
•
Вдома у Володимира Потапчука – надійний і міцний "тил". Адже виростили з дружиною Катериною Петрівною трьох синів, мають восьмеро онуків. Поруч із Володимиром Юхимовичем трудиться головним зоотехніком син Юрій. Він – кандидат сільськогосподарських наук, працює з науковцями над вдосконаленням волинської м'ясної породи ВРХ.
Розквіт своєї держави плекає кожна людина, кожен її громадянин. Сумлінна праця усіх нас – наче частинка мозаїки, що в цілому створює картину щасливої та заможної країни. Свій неоціненний внесок задля благополуччя України щодня роблять й у товаристві "Зоря".
Світлана ЛЯШУК.
НА ЗНІМКАХ: трудові будні в СТзОВ "Зоря".
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар