Двадцять років співпраці(Закінчення. Поч. у номері від 26 червня ц. р.).
«Другою мамою» називає Анна Лещенко жінку, котра колись відкрила свою оселю і своє серце їй, несміливій восьмирічній дівчинці. І хоч відтоді пройшло багато років, й Анна стала дорослою, знайшла своє місце у житті, бо займається улюбленою справою, досягла всього, про що мріяла в юності. І вдячна вона своїй німецькій «мамі», адже цього, можливо, могло б і не статися, якби не її підтримка і любов.
— Коли вперше потрапила до Німеччини, почувалася там чужою і одинокою, адже, опинившись у іншомовному середовищі, зовсім розгубилася, — пригадує Анна. – Проте жителі міста Вальсроде виявились надзвичайно гостинними і привітними, тому й освоїлась швидко.
Оселившись у місцевої мешканки Карін Хрістіансен, почувалася, наче вдома. І хоч не знала німецької мови, розуміла жінку, адже усі почуття передавав її лагідний погляд. Тому й не дивно, що в мене з’явилося бажання вивчити німецьку мову. Завдяки пані Карін, в котрої відтоді гостювала щоліта, вже через кілька років могла вільно спілкуватись німецькою.
Потяг до вивчення іноземних мов (згодом вдосконалила й англійську мову), а ще любов до подорожей і пригод, визначили моє подальше життя. Прагнучи до своєї мети, після школи вступила в Одеський економічний університет, де навчалася за спеціальністю «Туризм». Зараз працюю в Одесі у туристичній компанії. Тож моя дитяча мрія здійснилася.
Налагодилась тісна співпраця між німецькими містами-партнерами та ковельською владою, представники якої беруть активну участь в організації поїздок, зустрічаються з членами благодійних організацій міст Вальсроде і Барзінхаузен, аби обговорити плани подальшого співробітництва для того, щоб співпраця вийшла на новий більш якісний рівень. Розповів про те, якою вона є на сучасному етапі, заступник міського голови Ігор Прокопів.
— У цій справі – велика заслуга людей, котрі займаються нею безкорисливо і самовіддано. Адже робота ця не проста, вимагає чимало часу і енергії, — зазначив він. — Слів вдячності заслуговують наші волонтери Галина Петрушенко, Вікторія Гарбуз, Любов Семенюк. У свою чергу, міська влада намагається максимально сприяти в підготовці всіх необхідних документів, аби спростити цю процедуру. Окрім того, два роки поспіль співфінансувала витрати на транспорт.
Щороку відбувається ряд зустрічей з німецькими друзями, адже діяльність організації «Допомога дітям Ковеля» спрямована не лише на оздоровлення та відпочинок дітей у Німеччині. Її представники приїжджають з подарунками у наше місто на Різдво, інші свята, відвідують громадські організації, навчальні заклади, з якими налагоджена багаторічна співпраця. У свою чергу, працівники відділів і управлінь міськвиконкому беруть участь в організації поїздок закордон, відповідні служби займаються формуванням дитячих груп.
Та, зважаючи на те, що, як правило, в Німеччину запрошують дітей з неблагополучних сімей, то, буває, виникають проблеми, пов’язані, наприклад, з тим, що батьки не бажають відпускати дітей, тому доводиться переконувати їх у протилежному.
Крім цього, враховуючи звернення батьків, проводиться робота щодо обміну дітей, котрі поглиблено вивчають іноземні мови. Юні ковельчани мають змогу перебувати у таборі м. Бжега Дольного (Польща), куди приїжджають діти з різних країн. У цьому напрямку активно співпрацюємо й з іншими містами-партнерами.
Цьогоріч на відпочинок та оздоровлення до Німеччини незабаром відправиться 43 дітей. Їх супроводжуватиме Любов Семенюк, котра ось уже третій рік поспіль опікується юними ковельчанами під час поїздок за кордон.
Має досвід роботи з представниками благодійної організації «Допомога дітям Ковеля» вчитель іноземної мови міської гімназії Вікторія Гарбуз, котра влітку 2007 та 2008 років була керівником групи дітей, які мали можливість провести місяць канікул у м. Вальсроде та інших німецьких містах і селах Нижньої Саксонії.
— Щороку на запрошення голови благодійного товариства «Допомога дітям Ковеля» Міхаеля Хааке та за сприяння Ковельської міської ради школярі нашого міста та району віком від 8 до 14 років можуть відпочити та оздоровитись у німецьких родинах, які на час перебування українських дітей за кордоном, стають їхніми другими батьками та опікунами, дбаючи про те, щоб їхні юні «гості» почувалися як вдома, а їхній відпочинок був корисним для здоров’я та незабутнім на враження, — розповідає Вікторія Гарбуз. – З перших днів перебування у Німеччині українські школярі, оточені увагою господарів-піклувальників, які цілком безкорисливо беруть на себе всі клопоти, пов’язані з дітьми.
Крім того, три-чотири рази на тиждень ковельчани мають нагоду зустрітися разом на спільних заходах, де можуть поспілкуватися рідною мовою та поділитися враженнями. Так, вже стало традицією відвідування таких розважальних парків з чисельними атракціонами та каруселями, як Heide Park та Serengeti Hark, екскурсії в пташиний парк Vogel Park, де мешкають екзотичні птахи та тварини, пожежну частину міста Вальсроде та одного з найбільших аеропортів в місті Ганновері.
Не дивно, що чотири тижні канікул у Німеччині минають швидко й весело. Приємно бачити посвіжілі обличчя наших дітлахів та сльози радості в очах юних ковельчан, коли настає час прощання з людьми, які встигли стати близькими та рідними.
— Але ж їхні зв’язки не втрачаються?
— Зазвичай, ні. Діти листуються зі своїми німецькими опікунами, приїжджають до них в гості. Не забувають про ковельських дітей члени благодійної організації «Допомога дітям Ковеля» і напередодні Новорічних свят, адже щороку на Різдвяні святкування голова організації Міхаель Хааке разом з іншими небайдужими її представниками приїздять до Ковеля, не зважаючи на нелегку дорогу та складні погодні умови, щоб вручити ковельчанам з малозабезпечених та багатодітних сімей, сиротам та напівсиротам чисельні подарунки і солодощі.
Традиційно сюрпризи та подарунки чекають також на вихованців ковельських дитячих садків та членів громадської організації «Реабілітаційний центр».
З теплотою і вдячністю відгукуються про Міхаеля Хааке усі, з ким перетнулися його шляхи. Адже пан Міхаель та його колеги-благодійники усім серцем вболівають за долю ковельських дітей.
Чималу роботу пан Хааке та його однодумці проводять протягом року. Це – і підбір родин, в яких місяць житимуть діти, і збір коштів на транспорт, і розроблення цікавої програми відпочинку тощо.
Для Міхаеля Хааке добре знайома дорога до Ковеля. Кілька разів на рік він разом із членами організації «Допомога дітям Ковеля» долає тисячі кілометрів, аби вкотре зустрітись зі своїми юними друзями, яких у нашому місті у нього стає дедалі більше.
Вікторія ТАРАСЮК.
НА ЗНІМКУ: чергову групу ковельських дітей в м. Вальсроде гостинно приймали представники благодійної організації «Допомога дітям Ковеля» на чолі з Міхаелем Хааке.
Фото з домашнього архіву Любові СЕМЕНЮК.
Залишити коментар