Михайло Гетьман: "Відстоюймо разом свою гідність!"Вперше за дев'ять років люди вийшли і об'єдналися задля однієї мети. У ніч на 22 листопада в Києві на Майдані Незалежності зібралося близько двох тисяч людей для висловлення невдоволення рішенням Уряду про призупинення підготовки до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Ось уже більше місяця минуло з того часу, як сотні тисяч українців підтримують Євромайдан своєю присутністю у столиці, адже розуміють, що мають історичний шанс кардинально змінити країну, який, здавалось, випадає раз на життя, а то й рідше.
З перших днів Євромайдану бере активну участь у цьому найпотужнішому мирному протесті за всю історію незалежності нашої держави секретар Ковельської міської ради, керівник волинської групи протестувальників Михайло ГЕТЬМАН. Тож, власне, як бачить ситуацію в країні, а також про події, безпосереднім учасником яких став, він розповів у інтерв'ю нашій газеті.
– Михайле Олександровичу, днями виповнився місяць від початку масових акцій протесту у Києві. Прошу Вас, як активного їх учасника, поділитися своїми враженнями, думками та переживаннями з Євромайдану.
– Останні вихідні також провів на Майдані. Найближчим часом знову маю намір повернутися у Київ. Дуже задоволений тим, що люди починають брати відповідальність за державу. Вони виходять самі, за власним переконанням. Люди вже добре знають, що таке Європа, що там також не все так добре, але вони усвідомлюють, що це все-таки краще.
Враження і переживання з Євромайдану неможливо передати словами, їх можна лише відчути, перебуваючи там. Та атмосфера не полишає і вдома, бо всіма помислами – у Києві, поряд зі своїми співвітчизниками.
На Майдані панує особлива атмосфера – надзвичайно доброзичлива та людяна. Всі допомагають один одному, у людей очі горять, образно кажучи. Там багато волонтерів, серед яких більшість киян, які готують та роздають їжу, гарячі напої, слідкують за порядком. Особливо усіх надихають студенти, які підтримують акцію за європейське демократичне майбутнє України. Приємно, що наші молоді люди – розумні, мужні та патріотично налаштовані.
Незважаючи на приємну атмосферу, активісти Євромайдану традиційно перевіряють барикади, несуть варту, беруть участь у пікетах. До подій на Майдані долучаються й мітингувальники з Волині, котрі разом з іншими першого тижня мирних протестів у столиці проводили акції на вулицях Лютеранській та Банковій. Наступного тижня тримали барикаду на вул. Інституцькій. І хоч відчувався певний психологічний тиск, пригнічувала втома й невизначеність, люди були і залишаються в піднесеному настрої та налаштовані тільки на перемогу.
Звичайно, не всі, хто приїхав на Євромайдан, мають можливість перебувати там тривалий час або повертатися туди періодично. Я їх розумію і не засуджую. Декому буває боязко й тривожно, а от в інших, навпаки, аж чешуться руки хоч якось зачепити людей у формі. Тож серед моїх обов'язків – слідкувати за станом й поведінкою людей, аби не допустити жодних провокацій, позаяк не варто забувати, що протестні акції в Києві – мирні.
Учасники Євромайдану мали можливість побувати й у Маріїнському парку. Враження від побаченого, чесно кажучи, не надто позитивні. Відчутна суттєва різниця між учасниками Євромайдану та акції, яка отримала назву "Антимайдан": перші з усіх куточків України їдуть, других до Києва звозять. Ті, хто приїхали на Євромайдан, вільно пересуваються Києвом удень та вночі. Мешканці Маріїнського парку "захищені" метровою огорожею, правоохоронцями зі щитами, оточені автобусами з "беркутівцями" та камазами.
Головне, що євромайданівці мітингують не за гроші, а за свої переконання. Натомість активісти Антимайдану частенько обідають на Євромайдані, скаржаться на те, що їм не заплатили обіцяні кошти і вони не можуть повернутися додому.
– Чи варто наводити аналоги між Майданами 2004 та 2013 років?
– Сьогодні багато хто їх порівнює. Але, гадаю, нинішній Євромайдан не можна однозначно порівнювати з "помаранчевим" Майданом, який відзначався відчуттям величезної ейфорії. Тут цього відчуття не було ніколи. Натомість панують відповідальність, солідарність і організованість – ось цим і відмінний теперішній Майдан від минулого.
Між тим неабиякий позитив у тому, що наразі людей єднає не якесь конкретне прізвище, а спільна ідея. Люди говорять про повернення до Європи, про Європейський Союз, асоціацію, тим більше, що такі прагнення не уособлюються жодною опозиційною політичною силою. Адже жодна з них не має причетності до організації масових акцій протесту. Партійні лідери й самі не були готові до того, що на Майдан вийде така кількість українців, аби відстояти майбутнє для своєї країни.
– Як ви особисто оцінюєте події в Україні?
– З огляду на Євромайдан, позитивно. Радію, що, не дивлячись на певні вчинки влади, її закиди, що викликають вибухи серед населення, ми чогось прагнемо. Молодь має власні переконання і виходять висловити свою позицію.
Та як би там не було, шлях України лежить у Європу. Наші співвітчизники з Півдня та Сходу нашої держави, яким випадала нагода бувати у Західному регіоні, зокрема, на Волині, у Ковелі, переконані, що тут у нас – уже Європа. І це не дивує, бо маємо міста-партнери у Польщі, Німеччині, Литві, з якими співпрацюємо й обмінюємось досвідом роботи у різних сферах діяльності.
Звичайно, всі чудово розуміють, що у державі щось діється не так. Адже не може бути, щоб всі фінансові потоки були спрямовані на задоволення інтересів однієї сім'ї. Одні про це відкрито говорять, а інші замовчують, закриваючи на все очі.
На жаль, наша влада не в змозі справитися з тими завданнями, для втілення яких були усі передумови. От навіть, що стосується будівництва доріг на місцях. Чудові перспективи мали для цього під час підготовки до Євро-2012, проте й цією можливістю не скористалися.
Саме тому й з безлічі інших причин вже давно на часі відставка Уряду. Люди цього вимагають на Майдані. Тому найкращим сценарієм у такій ситуації для Президента є розпустити Уряд і самому скласти свої повноваження. Саме такий шлях обрали б для виходу з політичної кризи у будь-якій цивілізованій європейській країні.
– Сьогодні громадськість звертає увагу на, так би мовити, розмитість вимог опозиції і відсутність чіткого плану дій, за що останнім часом опозиційних політиків багато критикують. Чи зміняться настрої людей у зв'язку з ухваленням рішення про створення всеукраїнської організації «Народне об'єднання "Майдан"?
– Вважаю, що так. Звісно, не надто обнадіює, коли один з опозиційних лідерів говорить одне, другий протилежне, а третій закликає ще до чогось. Та все ж першопричиною такої ситуації є те, що вони не були готові до такого масового народного супротиву, який спровокував жорстокий розгін "Беркутом" мирних мітингувальників на Майдані у ніч на 30 листопада.
Але, як мені здається, ідея створення НО «Майдан» – більш, аніж на часі. І, на мою думку, саме «Народне об'єднання «Майдан» мусило б не лише об'єднувати людей з різними політичними відтінками, а й навчати небайдужості, додавати віри в те, що вони – люди, і що Україна може бути нормальною країною.
– Як Ви гадаєте, якими повинні бути подальші дії Євромайдану?
– Щодо прогнозу подій… Важко сказати. Судячи із настроїв, які панують на Майдані, розумію, що люди налаштовані рішуче. Але інколи прикро чути від окремих наших земляків про те, що, мовляв, гроші уже є, Президент підписав відповідну домовленість. Та невже вони не розуміють, що це всього-на-всього позика, "залатування" дірок в Держбюджеті, що принесе лише примарну полегкість? А далі може бути ще гірше.
Але те, що люди гуртуються, щоб відстояти свій вибір – європейське майбутнє, – це вже добре.
– Чи може перерости Євромайдан у Єврореволюцію?
– Й такий розвиток подій не виключений. Поки вдається стримувати усі її прояви. Та, як би не склалося, наш народ – мирний народ, він не любить революцій. Але поступово, якщо нинішня влада не йтиме на поступки, якісь радикальні зміни можуть статися.
– Який внесок ковельчан у підтримку народного протесту?
– Вагомий. Особливо варто відзначити місцевих підприємців, які надають значну підтримку мітингувальникам, самі знаходяться у їхніх рядах. Не стоять осторонь й представники міської влади, місцеві депутати, ковельчани, котрі розуміють, що наявність якомога більшої кількості людей на Майдані є запорукою того, що все може вдатися. Адже якщо ми дамо слабину, якщо почнемо знесилено розходитись, то нічого не зміниться, в ту ж мить будь-які переговори та пошук шляхів вирішення припиняться.
Серед найактивніших волинян – мешканці Нововолинська, Володимира-Волинського, Луцька, Ковеля. Звичайно, їм доводиться нелегко через певні перешкоди. Траплялися випадки, коли міліція без будь-яких пояснень затримувала і розвертала транспорт, який прямував у столицю. Мені відомі факти, коли місцевим перевізникам відкрито погрожували, попереджаючи про те, що будуть позбавлені ліцензії, якщо поїдуть на Київ.
– Що Ви відчуваєте, коли перебуваєте на Майдані?
– Неповторні відчуття. На Майдан я прийшов сам, мене туди ніхто не кликав і не примушував їхати. Відчув потребу в цьому, бо не хочу, щоб мені колись було соромно дивитися в очі своїм дітям та онукам і казати, що коли країна мала хоча б якийсь маленький шанс щось змінити, то я відсиджувався вдома. Тому приїжджайте на Майдан! Відстоюймо разом свою гідність!
Розмову вела Вікторія ЗІНЧУК.
НА ЗНІМКУ: Ковельський міський голова Олег КІНДЕР, депутат міської ради, керівник міськрайонного штабу національного спротиву Віра ФЕДОСЮК, секретар міської ради, керівник волинської групи протестувальників Михайло ГЕТЬМАН під час перебування на Київському Євромайдані.
Фото з архіву міськрайонного штабу національного спротиву.
Залишити коментар