Вибори на селі: голосували і дорослі, і "малі"…Минулої неділі наша країна обирала собі нового Президента. Люди вже настільки зневірились у всьому, що просто не могли цього разу ще раз свідомо (не побоюсь цього слова) змарнувати свій шанс, тому масово демонстрували волевиявлення, віддаючи голос за того чи іншого кандидата в Президенти України на позачергових виборах. Бо саме від їх вибору залежало майбутнє нашої рідної України. Це майбутнє обираємо ми самі, і самі його будуємо.
Навіть спека, ті чи інші обставини не стали цьому на заваді. Адже, за висновками соціологів, такої високої явки людей на виборах в Україні давно не було. Причина, що зумовила це, одна: люди втомились від неправди та несправедливості. Тому хочуть із цим покінчити назавжди, викоренивши із суспільства беззаконня, зло і підлість.
Скориставшись запрошенням друзів газети, вирішила особисто побувати в селах нашого району, подивитися, як тут проходило голосування.
ПЕРШОЮ зупинкою на початку мого відрядження стало село Підріжжя. А саме – ДВК 070404 (голова – Вячеслав Оксенюк, секретар – Лариса Коренга). Сюди вже о 8.05 год. ранку почали надходити перші виборці. Першою серед них була Наталія Музичук, яка поспішала на автобус, аби їхати до райцентру. Жінка працює в аптеці №12.
"Я, як і всі інші, хочу, щоб в державі нам жилося краще", – висловила свої сподівання Наталія Адамівна.
Священик місцевого Свято-Михайлівського храму УПЦ КП о. Андрій голосував другим, бо теж мав свої справи – йшов правити недільну службу. "Прийшовши сьогодні сюди з гарним настроєм і зробивши вибір, щиро хочу, щоб в Україні був мир, а не проливалася кров невинних дітей. Щоб ми, українці, вибрали саме той правильний шлях, що вестиме до поліпшення життя", – поділився думками священнослужитель.
Вперше в своєму житті голосували сестри Галина та Оксана Мирченки, які прийшли разом із своєю матір'ю, Петро Денисюк та ін. Їм, як "першачкам", вручили подарунки.
19-річна Наталія Тарасюк, студентка Ківерцівського медичного коледжу, теж чекає після проведення виборів, як вона висловилась, помітних змін на краще. Варто зазначити, що на цій дільниці аж 23 виборці отримали нагоду віддати свій голос перший раз.
А от в житті Олександри Музичук того дня трапилося аж дві важливі події: вона не тільки перший раз виконувала громадянський обов'язок, а й була іменинницею. З нагоди таких подій її привітали, а депутат районної ради Володимир Андросюк вручив дівчині квіти, побажавши здоров'я, Божого благословення і здійснення планів.
Загалом на цій дільниці – 464 виборці. Серед них 23 голосують вдома. Це – Олександр Пархонюк, Єва Дацюк, Марія Музичук, Дарія Серганчук, Марія Корець й інші. Всі вони довгий час працювали в колгоспі, пізнавши ціну нелегкої праці. Тепер – на заслуженому відпочинку.
Зовсім не на свої літа виглядає згадувана вище Дарія Серганчук (1920 р. н.). Жінка, як вона говорить, життєлюб. "Головне – не падати духом, а впевнено дивитися в майбутнє", – розказала вона про девіз свого життя. Бабуся дякує Богу за те, що має, а ще хоче, аби люди теж мали те, чого вони заслуговують.
"Я вже, дітки, своє віджила. Аби вам тепер краще стало жити", – із сльозами і водночас надією в очах тепло говорила бабуся, яка пройшла крізь лихоліття війни, якій довелось пережити роки Голодомору і розрухи.
В Ситовичах станом на 9 год. ранку проголосували 14 людей. Багатьох, як справжніх українців, можна було побачити у вишиванках. Це приваблювало не тільки погляд, а й радувало серце. 
Після цього ми відвідали Сільце та Велицьк. Тут атмосфера була спокійною. Люди практично цілими сім'ями йшли до виборчих дільниць.
Як поінформували нас у Жмудчому, із 200 виборців (30 обирали кандидата в Президенти України вдома) ще до обіду проголосували 100 із них. Можливо, далеко не другорядну роль відіграв той факт, що саме цієї неділі, 25 травня, тут гуляли весілля. Очевидно, мабуть, саме тому багато запрошених (а на селі, як відомо, майже всі між собою родичі, тим більше, якщо село невеличке) так поспішали…
В Бруховичах вибори – це також своєрідне свято. Всі – гарно одягнені і обов'язково – з хорошим настроєм (бо як без цього?). Біля сільського магазину зустрілась із подружжям Віктора та Надії Чабанів, які тільки-но проголосували.
"Хочемо, аби були мир і спокій в нашій державі. Тепер для людей – це на першому плані. Щоб наші діти й онуки жили в достатку й благополуччі", – зауважила дружина. З цим погодився і чоловік.
Юрмився народ і біля виборчих дільниць в Голобах. Тут – мами й тати з малечею, бабусі й дідусі, яким далеко не байдужа доля своєї держави.
"Від нового Президента всі чекаємо чогось нового. Насамперед, змін, які б вели до поліпшення добробуту простих людей", – таке сказав, проголосувавши, виборець із Дарівки В'ячеслав Кида. 
У Погіньках люди теж активно голосували. А в недалекому від Ковеля селі Волі-Любитівській до обідньої пори проголосували 30% всіх виборців.
Як повідомили нам уже пізніше, вибори в районі пройшли організовано. Виборчі дільниці відкрились вчасно. Серйозних порушень помічено і виявлено не було.
Вже не один рік живемо ми в незалежній державі, та справжньої незалежності, на жаль, ми не так і не маємо ще й досі (хіба що тільки на словах). Та події, котрі відбулись останнім часом, були, так би мовити, кульмінаційним моментом, який став переломним не тільки в житті нашої України, а й у нашій самосвідомості зокрема.
Справа в тому, що ми, нарешті, зрозуміли: так більше продовжуватись не може. Ми маємо право на свою власну думку і на свій вибір. Цього в нас ніхто забрати не може. Ми по праву заслуговуємо жити так, як живуть народи-сусіди в європейських країнах, де їх поважають і де з ними рахуються.
Вірю, що саме тепер настав той час, коли розпочнеться (вірніше, вона вже розпочалася) нова історія України, яка, пройшовши роки поневірянь, здобуде все-таки таку омріяну і довгоочікувану свободу. Бо ми віримо в свої сили, ми віримо в свою країну, ми будемо боротися за щасливе майбутнє до кінця.
Оксана БІРУК.
НА ЗНІМКАХ: під час виборів в неділю 25 травня ц. р. в Ковельському районі.
Фото автора.
Залишити коментар