Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 3 липня 2025 року № 28 (12984)

Репортаж / Юрій Юрченкович - "легенда" українського мотоспорту

26.07.2012 Троцюк Світлана Дмитрівна

50 Юрій Юрченкович - "легенда" українського мотоспорту

Нещодавно нам випала нагода поспілкуватись із триразовим чемпіоном Радянського Союзу, багаторазовим чемпіоном України з мотокросу, чемпіоном України з багатоборства Юрієм Юрченковичем. Ми задали йому кілька запитань, але спочатку – коротко про спортсмена та його досягнення.
Юрій Юрченкович – корінний ковельчанин, який все життя присвятив мотоциклетним видам спорту.
 За свою спортивну кар’єру Юрій Дмитрович  11 разів піднімався на п’єдестал пошани Радянського Союзу, тричі здобував “срібні” і тричі “бронзові” медалі в чемпіонатах України та Радянського Союзу.
В даний час всі свої сили і час вкладає у тренерську роботу в Ковельській технічній школі ТСОУ.До нього тягнуться люди. Під його керівництвом зійшли «зірки» лідерів українського мотокросу – Юрія Наумчика, Володимира Яцюка. Його вихованці успішно виступають на змаганнях різних рівнів.  І це – завдяки Юрію Юрченковичу, його  таланту виховувати справжніх професіоналів.

– Юрію Дмитровичу, як довго в мотокросі можна перебувати у хорошій фізичній формі,  тримати, як-то кажуть, марку?
– Вік мотокросмена – 33-35 років. А далі при бажанні можна брати участь у  ветеранських зустрічах. Ви самі добре розумієте, що мотокрос потребує великого фізичного навантаження, терпіння і, звісно ж, найкращі результати – за  молодими та енергійними. Треба бути “міцним горішком”. Цей вид спорту не для слабодухих.
– З якого віку можна розпочинати тренування?
– Тренуватись можна, починаючи з п’ятирічного-шестирічного віку. Наприклад, моя онука впевнено стала триматися на мопеді ще з чотирьох років. Це мене, з одного боку, тішить, а з іншого – усвідомлюю, що без серйозних фінансів, які потрібно вкладати у те, щоб розвивати й надалі здібності дитини, «далеко не заїдеш».
– Але все ж таки, Вам хотілося б, щоб онука в майбутньому продовжила Вашу справу? Чи пророкуєте їй успішну спортивну кар’єру?
– Даруйте за мої песимістичні настрої, але знову ж таки повторюсь: для того, щоб стати хорошим мотокросменом, одних здібностей замало. Я був би і справді щасливий, якби онуки перейняли мій досвід і продовжили справу усьо49го мого життя.
– Юрію Дмитровичу, у Вашій практиці зустрічались жінки-мотокросменки?
– Безумовно. Багато відомих жіночих імен є навіть серед чемпіонів України. Наприклад, у минулому високих результатів в мотоциклетних видах спорту досягала Лариса Краснова, котра займала друге і третє місця в чемпіонатах України. Представниці слабкої статі беруть участь у змаганнях з мотокросу у чемпіонатах світу. Та й сьогодні, власне, у секцію з мотокросу записуються дівчата.
– Ви маєте можливість спостерігати, в яких умовах проходять тренування в інших країнах. Чи не пробували запроваджувати на практиці їхній досвід?
– Мені імпонує те, який механізм роботи в цьому напрямку напрацювали наші колеги із сусідньої Польщі. Вони придбали кілька одиниць техніки, відкрили мотоциклетну школу.
На тренування запрошують батьків майбутніх мотокросменів, які мають нагоду бачити, в яких умовах їх діти тренуються. Відповідно й роблять усе від них залежне, аби забезпечити дитину необхідним спорядженням професійного мотокросмена. Це – прогрес. Буквально за 5 років поляки досягли результатів, виросли професійно.
– Можливо, в Україні, на Волині й у Ковелі зокрема не усі батьки через недостатні матеріальні статки можуть дозволити собі таку “розкіш”, але, все ж, попри усі нюанси, наші земляки – одні з кращих мотокросменів України.
– Так. Ви самі у цьому пересвідчилися, адже Юрій Наумчик та Володимир Яцюк й цьогоріч здобули перші місця в мотокросі. Їхні професійні виступи – це справжнє захоплююче видовище.
– Юрію Дмитровичу, кілька слів про себе, свою сім’ю. Який Ви у буденному житті?
– Насамперед – звичайна людина, корінний ковельчанин, одружений. Маю дітей, двох онуків. Невдовзі на світ з’явиться ще один онук чи онучка.
– Про що мрієте?
— Дуже хотілося б, щоб онуки займалися спортом. Болить душа, коли бачу, що лише бажання і сил для цього недостатньо. Причину цього вже згадував у нашій розмові. Сподіваюся, що часи зміняться. Мотоциклетним видом спорту зможуть займатися ті, хто має до цього хист. Вірю, що знайдуться меценати, які підтримуватимуть мотоспорт.
Ми, в свою чергу, й далі продовжуватимемо наполегливі тренування, передамо вихованцям свої знання. Тоді, переконаний, нас чекатимуть великі перемоги.
Розмовляла Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКАХ: Юрій ЮРЧЕНКОВИЧ; під час змагань.
Фото з домашнього архіву.

Залишити коментар

Ваш коментар з’явиться після перевірки модератором

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025