Наша розмова – з архімандритом Варлаамом (Хомичем), священнослужителем Свято-Воскресенського кафедрального собору УПЦ міста Ковеля.
– Зовсім неприхованим для багатьох вірян є той факт, що саме зараз спостерігається багато негативних відгуків стосовно Української Православної Церкви. Отче, як Ви вважаєте, чи повинна Церква лишатися осторонь подій, не займати одну зі сторін зараз, під час війни в країні? Яка позиція Церкви нині щодо російської агресії у ставленні до України?
– Українська Православна Церква не лишається осторонь. Наша позиція – позиція миротворців. Церква засуджує будь-яку агресію і закликає скласти зброю тих, хто тримає її незаконно, сісти за стіл переговорів, де, за бажанням сторін, готова бути посередником. Церква закликає державу зробити все можливе, щоб не страждали невинні мирні люди.
Церква займається допомогою людям, що постраждали: збирає і передає гуманітарну допомогу в зону конфлікту, приймає і опікується біженцями, духовно окормляє військових, підтримує постраждалих людей, що втратили близьких, а головне – Церква молиться.
Молиться за народ України, українську владу, українське військо, за мирних жителів, незалежно від їх політичних поглядів, регіональних, мовних, соціальних чи інших відмінностей. Молиться за відновлення миру в Україні та просить мудрості і благословення для всіх, від кого залежить припинення кровопролиття. Молиться за упокій душ усіх убитих (воїнів і мирних людей), за зцілення поранених, за визволення полонених, за постраждалих переселенців, за дітей, сиріт та всіх тих, хто потребує нашого милосердя та допомоги.
Українська Православна Церква молиться за волонтерів і благодійників, небайдужих і добрих людей, які жертовним служінням ближньому виконують Божу Заповідь любові. Наша Церква закликає своїх вірних та усіх віруючих до покаяння, прощення, примирення та всебічного сприяння миротворчій місії.
– У чому саме полягає Ваша підтримка Української армії?
– З благословення Владики Володимира від нашої Володимир-Волинської і Ковельської єпархії неодноразово відправлялися вантажівки з продуктами харчування та медикаментами нашим бійцям. Минулого тижня з Київської митрополії було відправлено понад 100 тонн продуктів в зону АТО. Також для військовослужбовців 51-ї механізованої бригади неодноразово збирали кошти для придбання бронежилетів, матраців та іншого з необхідних для солдатів речей.
Щодо нашого Свято-Воскресенського собору, то настоятель отець Георгій Бензюк постійно тримає на обліку усіх тих прихожан, які проходять службу в АТО, щомісяця виділяючи матеріальну допомогу їхнім сім'ям.
– Деякі священики заплямували себе співпрацею із сепаратистами, відмовляючи у похованні українських воїнів. Як Церква ставиться до цього?
– Перш за все, хотів би зазначити, що ці священики є кліриками Донецької і Луганської єпархій, або ж виходцями з Донбасу (таких – одиниці). На жаль, такі священнослужителі займаються більше політикою, аніж проповіддю Євангелія.
Ще у 2007 році Українська Православна Церква засудила "політичне православ'я". Нещодавно Священний Синод в зв'язку із ситуацією в Україні ще раз нагадав і офіційно заборонив проповідувати з церковного амвону будь-які політичні ідеї, а також брати участь у політичних акціях. Переважна більшість наших священиків є патріотами України, яким зовсім не байдужа доля їх рідної землі, де вони народилися і виросли. Вони моляться, щоб, нарешті, настав мир у країні, аби з Божою допомогою нам вдалося зберегти територіальну цілісність України та її суверенітет.
– Багатьом дуже не подобається згадування патріарха Кирила під час літургії. Чи це є обов'язковим?
– Офіційна назва нашої Церкви – УПЦ, без МП. Українська Православна Церква з 1992 року є незалежною і самостійною в управлінні від Московського патріархату і згідно Томосу єднається зі Вселенським Православ'ям через РПЦ. Саме тому у наших храмах поминається під час богослужінь патріарх.
Ще із 90-х років існує традиція в деяких храмах, де на це є воля громади, не згадувати патріарха під час богослужіння. До цього із розумінням ставляться і священноначаліє, і сам патріарх. Це не політичне, а церковно-канонічне питання.
– Як в УПЦ ставляться до ідеї об'єднання з Київським патріархатом та УАПЦ?
– Священним Синодом була створена комісія з налагодження діалогу з Київським патріархатом та УАПЦ, адже необхідно шукати шляхи відновлення єдності єдиновірних братів в Україні. Потрібно дійсно шукати цієї єдності, цього миру, але робити це в дусі Євангельському, а не в політичному, і без порушення церковних правил. Для цього потрібно збиратися, вести діалог, спілкуватися з церковним народом. А рішення, звичайно ж, прийматимуть єпископи, однак ці рішення мають бути підтримані і погоджені з народом.
– Що скажете стосовно чуток про те, що у храмах і монастирях УПЦ переховували зброю?
– Таких чуток, дійсно, багато, але це – неправдиві плітки, нічим і ніким не підтверджені. Розповсюджувалась інформація про те, що у Почаївській лаврі, Зимненському і Мілецькому монастирях знайшли зброю. Так, зброя там дійсно є. Це – молитва.
Ворожі для України сили зводять наклепи на Церкву і намагаються її скомпрометувати, посіяти міжконфесійну ворожнечу. Церкву, яка виховала сонм святих угодників Божих, починаючи із Святого князя Володимира, києво-печерських, чернігівських, одеських і волинських святих. Церкву, яка в минулому столітті вистояла у страшні часи ленінського терору і безбожної влади. Церкву, яка є найбільш чисельною в Україні.
У цей складний для нашої держави час ми маємо не сіяти міжконфесійну ворожнечу, а більше молитися, адже у нас одна біда –війна. Ми маємо усі зрозуміти, що у Бога немає ні лівих, ні правих, ні східних, ні західних. Ми всі є для Нього – діти, і Він не хоче, щоб ми вбивали один одного. Бог заповідав нам любити, прощати і молитися один за одного.
– Отче, що б Ви хотіли сказати на закінчення нашої розмови?
– Хочеться побажати, щоб Бог благословив миром нашу країну, щоб вклав мудрість у серця політиків і усіх тих, від кого залежить встановлення миру. Молимося, надіємось і віримо, що в скорому часі житимемо у мирній, соборній, квітучій і Богом благословенній Україні.
Розмову вела Оксана МОРОЗ.
Залишити коментар