Іван Смітюх і його команда будують Європу в УкраїніДепутат Волинської обласної ради Іван Смітюх відомий мешканцям нашого краю як людина, котра постійно перебуває у творчому пошуку, має сталі і надійні зв'язки із зарубіжними діловими партнерами, наполегливо запроваджує європейські стандарти роботи у діяльність своєї команди однодумців.
Напевно, не вистачить пальців обох рук, щоб перелічити справи, якими успішно займається Іван Євдокимович. Це – й виробництво хлібобулочних та кондитерських виробів у ПрАТ "Ковельський хлібокомбінат", і вирощування зернових та плодово-овочевих культур, і розвиток тваринництва, і вирішення соціальних питань, і благодійництво, і допомога армії.
Характерно, що Іван Смітюх як господарник, громадський діяч завжди готовий ділитися "секретами" своєї діяльності, прийти на допомогу тим, хто її потребує і хоче навчитися працювати по-новому. Це ще раз підтвердив обласний семінар з питань розвитку молочного тваринництва, який відбувся днями на базі СТзОВ імені Лесі Українки в Колодяжному. І хоч його організатором був департамент агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації та його очільник Юрій Горбенко, головною "дійовою" особою стали наш підприємливий земляк, а також фахівці і трудівники підприємства.
Присутні побачили зразок новітнього господарства, який відповідає всім вимогам Євросоюзу. У відновлених, реконструйованих корівниках нас зустрічають добре вгодовані корови-красуні чорно-рябої породи. Тварини почувають себе комфортно, адже тут застосовують глибоку підстилку. Тобто, корова на соломі почувається затишно, а разом із тим "працює" на майбутній урожай культур, які потребують органіки. Таких добрив за сезон накопичується 15-20 тисяч тонн, які вкрай необхідні у рослинницькій галузі.
Підприємство має у своєму розпорядженні 1300 га ріллі, з якої лише 300 вважаються родючими і рентабельними.
Іван Смітюх із однодумцями втілює в життя сучасний, дороговартісний проект європейського зразка, вкладаючи в справу не тільки гроші, але й розум, енергію і душу.
– Іване Євдокимовичу, проект затратний і високотехнологічний. Важко було втілити задумане в життя? – цікавимося.
– Вартість проекту близько п'яти мільйонів гривень, але він не відбувся б, якби не підтримка висококваліфікованих спеціалістів – членів моєї команди.
– Який результат очікуєте?
– Все пізнається в порівнянні. Не так давно, в радянські часи, за 3-3,5 тисячі літрів надоєного молока доярка отримувала орден або медаль. Сьогодні, при далеко незавершеній структурі нашого виробництва, отримуємо 4,5 тисячі літрів висококласного молока. До 2016 року плануємо зрівнятися з європейським виміром і одержувати щороку в середньому 8-9 тисяч літрів.
– Одноосібне молочарство має перспективу?
– Ні й ще раз ні. Це – другосортний продукт, з яким до Європи нас ніхто не пустить. На жаль, сьогодні одноосібник виробл
яє 60-70 відсотків всього молока в країні. Тільки високотехнологічне, крупнотоварне виробництво має перспективу. Ми лише – на початку шляху. Щоб завершити повністю цикл виробництва, потрібно освоїти щонайменше 10 мільйонів гривень.
– А яка окупність проекту в часі?
– Теоретично молочне виробництво має окупити себе через 7 років. Я – реаліст. В умовах інфляції, падіння гривні і війни чекати на великі прибутки швидко не доводиться. Але завжди є вищі цінності, аніж гроші – молочний продукт потрібен дітям та й дорослим. Молоко – це здоров'я, а, значить, майбутнє України. Пафосно? Аж ніяк! Є інша небезпека: молодь оминає ферму – ось над чим потрібно працювати.
Та повернемося до реалій. Незважаючи на багатолюдний "десант" гостей, працівники ферми в звичному режимі викладають із плит, які були у використанні, під'їзні дороги, силосні сховища. Неподалік –повноводна водойма. Звідси будуть брати воду на полив кормового поля влітку 2015 року.
Рух – це життя. Такий підхід мобільної будівельної команди Івана Смітюха, депутата обласної ради, тішить. Бо так має бути скрізь. За першопрохідцями неодмінно хтось піде!
В реконструйованому корівнику світло і просторо. Це теж впливає на молоковіддачу чорно-рябих. А поруч – затишне місце для телят: такий собі своєрідний телячий "дитсадок". Словом, все продумано, розраховано і пораховано.
ххх
А на зацікавлених чекає ще одне технологічне диво – комп'ютеризована система догляду і доїння корів або, інакше кажучи, управління стадом.
За один раз тут доять 28 молочниць. Монітор висвітлює всі дані про кожну тварину. На її шиї прикріплено спеціальний чіп-датчик, який через антену подає сигнали на комп'ютер. Перед очима оператора – інформація про здоров'я корови. Комп'ютер визначає оптимальний час запліднення тварини, її запуску, регулює швидкість доїння, враховуючи можливості віддачі молока.
І ще цікавинка: комп'ютерно-електронна система фіксує поведінку корови. Якщо вона неспокійна або млява – значить є симптоми можливого захворювання. І тоді зооветеринарна служба діагностує і попереджує захворювання. Такий би контроль за станом людини!
Ще один позитив: молоко від хворої корови до загальної холодильної камери не потрапить. Комп'ютерна система охоплює тисячі різноманітних показників як про окрему корову, так і про ціле стадо. Вибирай потрібне тобі для звіту або для повсякденної (точніше – погодинної) роботи.
ххх
Слід зазначити, що структура високотехнологічного виробництва – це не тільки виробництво молока. На території товариства функціонує 5 фірм. Сіють і вирощують зернові, полуниці, овочі. Функціонує автоматизована сушарка зерна тощо. Особлива увага у всіх цих сучасних проектах звертається на економію та ефективність виробництва.
Молочний блок потребує теплої води. Котельня підігріває 1200 літрів її і працює на дровах – газ "відпочиває". Тепло і у виробничих приміщеннях, і кімнатах для відпочинку. Є душ.
Три роки на колишній реалбазі хлібопродуктів діє сушарка зерна. Потужність котельні, яка подає теплоносій, – 2,2 мегавата. Котельня працює на соломі (!). Це суттєво здешевлює процес сушіння і знову ж таки дає можливість обійтись без дефіцитного й дорогого газу. І собі добре, й завдання Уряду виконують.
Іван Смітюх розказує про перспективи. На порядку денному – будівництво зернозберігаючого комплексу на 12 тисяч тонн і нового високотехнологічного млина. Словом, спокій йому та його команді і не сниться.
До речі, участь у нараді-семінарі взяли не тільки директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Юрій Горбенко, голова Ковельської райдержадміністрації Юрій Поліщук, а й делегації з усіх районів Волині, причетні до молочної галузі, представники молокопереробних підприємств. Звичайно, не у всіх є можливість негайно перейти на європейські стандарти роботи, але те, що вони багато побачили корисного й потрібного, незаперечно.
Найголовніше ж, мабуть, полягає у тому, що практично всі переконалися в правильності твердження: будувати Європу можна і в Україні.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: пояснення учасникам семінару дає голова спостережної ради СТзОВ імені Лесі Українки, депутат Волинської обласної ради Іван СМІТЮХ; в оновлених і реконструйованих тваринницьких приміщеннях.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар