Нечимне – священне місце УкраїниЗвичайно, апогей свята - це Нечимне. Зелена пелена із п'ятсотлітнім дубом, своєрідний амфітеатр під відкритим небом, розмаїття вишиванок. Вирує торгівля книгами та сувенірами. І скрізь – творче спілкування прибулих, близьких по духу людей.
Позивні сопілки дають старт святу. Звучать напутні слова від очільників влади.
Віктор Козак: "Свято "Лісової пісні" набуло статусу Всеукраїнського, яке поступово перетворюється в міжнародне. Нещодавно, будучи в Грузії, я був приємно вражений, що там є пам'ятник Лесі Українці, а на будинку, де вона проживала, встановлено меморіальні дошки. "Лісова пісня" надихає, і є надія, що вона стане реальною лісовою казкою, коли озеро буде очищено (оплески). Ми мусимо щось залишити дітям і прийдешнім поколінням".
Андрій Броїло: "Леся Українка єднає нас. Через "Лісову пісню" ми змінюємо сутність України. Не забуваємо, що генетичний код українця формує нашу ідентичність. Леся Українка доклала багато зусиль для формування нашої ідентичності. Маємо гордитися геніями, які відроджують українство".
Віталій Стрільчук, заступник начальника управління культури облдержадміністрації: "Велике свято, ми відкриваємо через "Лісову пісню" традиції, звичаї і самобутність народу. Управління підтримує такі заходи. Приємно долучитися до свята. Вітання – всім гостям і присутнім!".
Слід добре слово сказати про Ольгу Ляснюк, голову організації волинських письменників.
Вона взяла на себе відповідальну роль ведучої. Їй це вдалося! До того ж, на всіх етапах свята відчувалася злагодженість і творчий дух. Приємно констатувати, що душа молодої очільниці письменників Волині наповнена українством. 
Нагадую, що на святковому дійстві зі своїм поетичним доробком виступили: Василь Кузан (Закарпаття), Анна Багряна (Болгарія), Сергій Омельчук (Брест), Віктор Бойко (Харків), Тетяна П'янкова (Івано-Франківськ), Валентина Яголіч (Рівне), Сергій Сеняк (Тернопіль), Микола Мартинюк (Луцьк).
Окрасою концерту стали виступи аматорських колективів із Скулина, Білина, Уховецька, Доротища та районного Будинку культури.
Гарно впліталися у вінок свята виступи поетів, співців, гуртів із Луцька. Від Ковельщини представили свої творчі доробки Ніна Шугніло (Козлиничі), Анатолій Семенюк (Ковель) та Ніна Горик (Луцьк). Приємно, що невтомна Ніна Горик не змінює своєї поетичної "прописки". Нагадаю, що вона була в числі першопрохідців та організаторів свята "Лісової пісні" разом із покійним (на превеликий жаль) Василем Геєм у 2001 році.
Присутні вшанували пам'ять класика волинської поезії Василя Гея хвилиною мовчання.
У святі взяли участь гості із Польщі. Вуйт гміни Вержбніца Анжей Хжистовський виголосив дружнє слово про співпрацю і подарував місцевому музею портрет Лесі Українки, написаний польським художником.
Фінальну риску підвів зведений хор аматорських колективів Ковельщини піснею "Світить Місяць, світить між зорями".
Відшуміло свято, заповнило душу невмирущою поезією Лесі Українки і нову поезію народило:
Ми знову й знову йдемо на
духовну прощу
Сюди, в Нечимне – до
озера й дубів.
На серці щем. Повір – це
все не просто:
Сучасний світ війною й
горем одурів.
Зміліло озеро, як і життя
наше міліє,
Заглянь до надр душі
зболілої, людської.
На Сході вбивці… Тут –
казнокради злії.
Не за любов. За золото
точаться двобої.
Ох, Леся, Лесю!.. "Сім
струн" твоїх замало,
Щоб розбудити люд і він
прозрів від сну.
Так сталося, що ми у
рабстві довго спали,
А ти, крізь болі, немов
свята, несла весну.
Це ти відкрила священне
місце України,
Поліську Шамбалу, яка
єднає Космос і віки.
Мелодія сопілки в небо
птахом лине,
Поезія тече із вічно
животворної ріки.
Ця пісня Лісова – то сага
про Поліссся,
Народу гімн – бринять
духовні струни.
Посповідайся, тут, під
дубом на узліссі,
Відчуй, як оживають у душі
зелені вруна.
Анатолій Семенюк.
На знімках: під час свята "Лісова пісня" у Нечимному 7 серпня 2016 року.
Фото Сергія Данилюка.
Залишити коментар