Репортаж / Хай лине пісня над селом

Уже доброю традицією на Ковельщині стало проведення Днів сіл. І у Колодяжне, в музей-садибу Лесі Українки, напередодні 25-річчя Незалежності України і приурочене цьому ювілею, прибули жителі  Будища, Волошок, мешканці Колодяжного на День села. 

Прибули ті, які пишаються своєю малою Батьківщиною, і могли б сказати словами Лесі Українки: "... мені нігде так не добре, як вдома, і робота тут найліпше робиться. Тут… є живе діло і милі для мене люди, тут не почуваю себе зайвою на світі". Посеред святково прикрашеного рушниками, калиною, соняшниками фасаду літературного музею, під майоріння Державного Прапора України звучали слова ведучих про красу України, велич її людей і нелегку історію країни. 

Змагання за справжню Незалежність України продовжується і донині. Жителі сільської ради своєю мирною працею створюють блага для Батьківщини. Її територіальну цілісність донині охороняє доброволець Віктор Білінець. Повернулися зі Сходу воїни — Герої Павло Абрамчук, Павло Тарасюк, Андрій Рудін, Віктор Потеруха, Микола Смітюх, Петро Басанський, Роман Мартинюк, Богдан Ківшин, Михайло Оксенюк. На території сільської ради проживають учасники Майдану Богдан Бурачок та Володимир Лисюк. Діти з портретами у руках п'ятнадцяти загиблих хлопців Ковельщини, серед яких — Колодяжненець Олег Остапенко, спонукали присутніх схилити голови і вшанувати хвилиною мовчання і віршованою молитвою полеглих. 

Із своєрідним звітом про сучасне і майбутнє сіл говорила сільський голова Олена Філіпчук. Це — дороги, благоустрій вулиць, дитячий садочок, будинок культури… Голова Ковельської райдержадміністрації, депутат облради Віктор Козак, представник благодійного фонду Степана Івахіва "Патріоти Волині" Наталія Маленицька вітали присутніх із святом, обіцяли підтримку у розвитку інфраструктури сіл. Вітальну телеграму надіслав і сам Степан Петрович.

Ведучі свята — красиві та юні Володимир Джала та Марія Абрамчук вітали найстарших жителів, яким 90 і більше років, і на долю яких випало чимало випробувань: Февронію Романюк, Катерину Вакулюк, Галину Комарук, Марію Колдубу (іменинницю саме у цей день), Катерину Онопчук, Ганну Поліщук, Рафалію Приходько, Степана Приходька, Віктора Музику. Найповажнішій за віком жительці вручено цінний подарунок. 

Цього року у громаді народилося 9 діток. Малувато, але ж рік ще не закінчився! Молодим людям варто задуматися про наповненість шкільних класів. Візьміть приклад із тат і мам, у яких по четверо і більше діток. У сім'ях Чабанів, Карпуків, Приходьків, Бешт, Данилюків, Шушмаруків, Мамотоків, Кашиків, Абрамчуків, Радзивилюків, Потерух, Федоруків, Абрамчуків, Джал вистачає тепла і любові на всіх. Наймолодші і найбагатодітніші також отримали подарунки. 

Кілька молодих подружніх пар стали на весільний рушник, щоб бути разом у радощах і горі. Для багатьох весільний рушних простягнувся на 50 і більше років. Степан і Ольга Приходьки прожили у парі 57 років, 56 — Павло та Ніна Рудіни, 50 — Степан і Раїса Абрамчуки, 65 — Василь і Любов Божики. Наймолодша і найстарша подружні пари отримали подарунки.

Строкова служба в Українській армії… Хтось уже сам це відчув, хтось у стані чекання солдата, а хтось тільки ростить сина. Отож, нехай успішним буде виконання священного обов'язку Дмитру Поляку та Роману Сківському! 

Проживають у селах сільської ради люди, якими варто пишатися, адже вони своєю працею, життєвим досвідом, набутими знаннями показують приклад усім. Це — ветерани праці Степан Приходько, Савелій Романюк, Герой соціалістичної праці Ніна Приходько, реабілітована учасниця національно-визвольних змагань Олена Ващук, Заслужений працівник культури України, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня, почесний краєзнавець, завідувач музею Лесі Українки Віра Комзюк, священик і поет, автор двох збірок "Життя і досі прагне любові", "Фундаментальна потреба" Іван Оринчак, автор віршів і музики збірки "Краю мій, моя ти пісне!"Людмила Власова-Боратинець. ЇЇ мама Галина Боратинець також творча людина. На багатьох виставках представлялися її художні роботи в техніці "флористика". У цей день її ікони, роботи на релігійні теми, натюрморти, сюжетні картини мали живе зацікавлення в односельчан. 

Вишивальниця з с. Волошок, переможниця обласного конкурсу "Міс бісер" представила виставку ікон. Молоді талановиті дівчата Анна Карп'юк (с. Колодяжне) та Надія Абрамчук (с. Волошки), дипломант обласного та всеукраїнського конкурсів "Об'єднаймося, брати мої!", малюють рідну землю: пейзажі, квіти, море. При огляді виставок, мимоволі виникає думка: "Яка прекрасна наша країна! Бережімо її! Які талановиті люди у кожному її куточку! Даймо можливість розвиватися їх талантам!". Талант до співу також мав змогу проявитися на святі. 

Колись Олена Пчілка писала своїй матері Єлизаветі Драгомановій на Полтавщину, що у Колодяжному солов'ї краще співають, ніж полтавські, що набагато "чуліше" виводять свої трелі. А якби вона ще почула сучасних місцевих дівчат Ірину Бейду, Лідію Шушмарук, Каріну Чашук, Марію Данилюк, Юлію Книшук, Діну Радзивилюк, хлопців-солов'їв Анатолія Гученка, Олександра Кулика, які дарували пісні присутнім на святі!

Учасники свята від усієї душі вдячні за професійну музичну програму гурту "Чардаш" за участю Заслуженого працівника культури Михайла Тлумака. Зачарувала декламуванням вірша про Україну Альона Півень. Віршовану композицію на вірші Шевченка підготували декламатори з с. Волошок. Жартівлива казка про Івана Царевича і Чахлика Невмирущого продемонструвала неабиякі театральніі здібності юних колодяжненців. 

Колись, як тільки планувався ремонт місцевого будинку культури, виникла амбітна ідея зробити у ньому амфітеатр. То готові артисти для цього є! Як і готові танцівниці з композицією "Україно, будьмо!" під керівництвом Альони Шворак-Філіпчук.

Музейні працівники підготували програму "Тут не почуваю себе зайвою на світі". У ній були озвучені уривки з листів Лесі Українки, писаних про Колодяжне, яке письменниця називала домівкою. Учасники музейного клубу "Джерельце" унаочнили дитячі ігри, пісні й казки, записані у селі Лесею Українкою і Оленою Пчілкою. Музейна міні-виставка "Косачі "…так органічно зрослися з усім колодяжненсько-волинсько-поліським" познайомила відвідувачів з прізвищами людей, які проживали у Колодяжному в 1881-1907 роках (роки проживання Лесі Українки в селі), деякими їх фотографіями, виписками з метричних книг Волошківської Святомиколаївської церкви про хрещення Оксани, Миколи, Ізидори, Юрія Косачів, хрещення Оленою Пчілкою селянської дівчинки Софії Сиротської, хрещення Наталією Косач доньки Варвари Дмитрук Наталії. На виставці — твори Лесі Українки про Колодяжне, ілюстрації до них.

У тіні парку біля музею благодійно роздавалися чай, кава, компот з "Лесиного кизилу", пиріжки науковим співробітником музею Лесі Українки Тетяною Воробей. Вона, її чоловік і син- музиканти розгорнули ретро-зону, у якій присутні могли згадати речі 50-х років 20-го сторіччя (одяг, старий телевізор, колекцію капелюхів, лампу-торшер тощо), приміряти старі сукні, сорочки, головний убір та ще й сфотографуватися у них. Валерій Воробей з групою "Nagrash band" виконував українські пісні минулого сторіччя. 

Там же, у парку, працювала благодійна ярмарка випічки, солодощів "Мамина любов". Це — молоді матусі, які так хочуть, щоб їхня малеча якнайшвидше пішла у дитсадок, вирішили виручені кошти вкласти у відновлення дошкільного закладу. 

Дякуючи ентузіазму працівників Колодяжненської сільської ради, завідувачам сільської бібліотеки Тетяні Савлук і будинку культури Олександру Кулику, спонсорам Івану Смітюху, Сергію Герезу, Володимиру Пархонюку, Руслані Марчук, Леоніду Самчуку, Ярославу Василюку, Василю Романюку, Василю Римарчуку, Віталію Кашику, Вікторії Сандлер присутні мали змогу насолодитися чудово організованою програмою, поласувати смачнющим тортом і кулішем, виграти суперпризи у лотереї (пшеницю, овочі, ягоди, солому, живу качку тощо).

Отож, таки добра традиція збиратися всім разом! І на кінець — такі добрі побажання громаді: