(Продовження.
Початок в номері газети від 8 червня ц. р.).
– Останніми тижнями ходить багато різних чуток про 17 мільйонів гривень, обіцяних Кабінетом Міністрів.
– Про необхідність залучення коштів з Державного бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації у Ковелі говорили від початку. Під час свого візиту до Луцька перший віце-прем’єр Степан Кубів дав чітко зрозуміти, що допомога з Державного бюджету буде – готуйте подання, необхідний пакет документів – Кабмін гроші виділить.
– З часу візиту С. Кубіва пройшов місяць, розпорядження Кабміну ще немає. Чому так довго і чому саме 17 мільйонів?
– Нічого не можу сказати з даного приводу, оскільки міська влада задіювалась до підготовки проекту розпорядження лише в частині розробки плану заходів, що їх здійснює влада міста, а також попередніх кошторисних розрахунків.
Крім того, є певні процедурні моменти, які неможливо оминути. В проекті розпорядження мова йде про виділення з Державного бюджету 17 млн. грн. на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації у Ковелі. Згідно з законодавством, наслідки надзвичайних ситуацій місцевого рівня ліквідовуються за рахунок тих підприємств, з вини чи на території яких це сталось. Якщо коштів такого підприємства не вистачає, залучаються кошти міського та обласного бюджетів. І тільки після цього може розглядатись питання виділення коштів з Державного бюджету.
В нашому випадку маємо ситуацію, коли підприємство “Укрветсанзавод” – банкрут, у нього коштів немає. Станом на сьогодні усі витрати на ліквідацію наслідків фінансуються виключно з міського бюджету, а з обласного – маємо нуль. Про яке виділення коштів з Державного бюджету могла йти мова, якщо з обласного не було виділено ані копійчини? Ні Міністерство фінансів України, ні Держказначейство не пропустять виділення коштів з Державного бюджету, якщо посильну допомогу у вирішення такого питання не надала регіональна влада.
У п’ятницю, на останньому засіданні регіональної комісії ТЕБтаНС, Володимир Гунчик дав доручення підготувати розпорядження голови Волинської облдержадміністрації про виділення з обласного резервного фонду одного мільйона гривень на ліквідацію надзвичайної ситуації в Ковелі, тому, сподіваюсь, процедура оформлення розпорядження Кабінету Міністрів про виділення коштів з Державного бюджету піде значно швидше.
– Тобто обіцяні С. Кубівим мільйони ще й досі не стали реальними через зволікання голови ВОДА Гунчика?
– Не зовсім так. Якщо ви слідкуєте за темою, то знаєте, що ще на першому засіданні регіональної комісії ТЕБтаНС під головуванням В. Гунчика, місту Ковелю було посталено чітке завдання – розробити програму по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на умовах співфінансування з обласним бюджетом. Місто це завдання виконало дуже швидко – на позачерговій сесії Ковельської міської ради в березні депутати одноголосно затвердили відповідну програму по ліквідації наслідків діяльності Ковельської філії ДП “Укрветсанзавод” із планом заходів на загальну суму 800 тис. грн, з яких 300 тисяч – з міського бюджету, 500 тисяч – з обласного.
За кілька днів відбулась сесія Волинської обласної ради, де розглядалось підтвердження співфінансування з боку обласної ради. Однак проект рішення облдержадміністрації про фінансування ліквідації наслідків екологічного лиха у Ковелі на суму 500 тис. грн. не був підтриманий обласною радою. Тому звинувачувати у зволіканні з виділенням коштів з обласного бюджету треба зовсім не облдержадміністрацію, і тим більш – не персонально В. Гунчика.
– Що Ви скажете про вирішення питання водопостачання прилеглих до ветсанзаводу вулиць “другого” Ковеля?
– Плани про розширення системи водопостачання “другого” Ковеля не нові. Вони існували на рівні передпроектних пропозицій до виникнення надзвичаної ситуації. Але з її виникненням ці плани ми в оперативному порядку переглянули. Якщо раніше пропонувалось зробити “перекидку” з вул. В. Кияна (кол.– Ватутіна) до району вул. Сурікова, щоб там з’єднати із залізничною мережею, а тоді вже розвивати мережу по всьому “другому” Ковелю, то тепер – інші пріоритети. Головна мета тепер – забезпечення водопостачання вулиць, прилеглих до ветсанзаводу. Тому напрямок “перекидки” з вул. В. Кияна лишається незмінним, але його перенаправляємо в район вул. Санітарної, а вже звідти буде здійснюватись розгалуження мережі.
Проект розробляється у стислі строки як для документації такого типу – за графіком він має бути готовий 10-15 липня. Задля реалізації цього проекту з міського бюджету сплачено 300 тис. грн. на розроблення проектно-кошторисної документації по будівництву водопровідної мережі, а також 230 тис. грн. на реконструкцію двох локальних водозаборів по вул В. Кияна (без підвищення потужності яких “перекидка” водогону на “другий” Ковель не матиме сенсу).
Паралельно місцеві проектанти вже отримали доручення на розроблення документації по влаштуванню вуличних мереж водопостачання та каналізації найближчих вулиць до ветсанзаводу. Щоб ви розуміли порядок цифр, скажу, що орієнтовна вартість прокладання магістрального водогону з вул. В. Кияна на “другий” Ковель – 6.5 млн. грн., а разом з вуличною мережею централізованого водопостачання та каналізування тільки дев’яти прилеглих до ветсанзаводу вулиць – вже 14.5 млн. грн. Тому Ви навіть не уявляєте, наскільки гостро стоїть питання фінансування з Державного бюджету.
– Лунають закиди про непоінформованість мешканців міста про хід робіт щодо ліквідації наслідків, що місцева влада «нічого не робить», не радиться з громадою про напрямки та плани ліквідації. Що Ви скажете з цього приводу?
– Скажу наступне. Ми працюємо в умовах надзвичайного стану, коли необхідно приймати конкретні рішення негайно і кваліфіковано, коли необхідно оперативно і відповідально діяти, а не гарно говорити про віртуальні речі. Що стосується надання оперативної інформації – то вона постійно висвітлюється на офіційному сайті Ковельської міської ради, періодично – в газеті «Вісті Ковельщини».
Я особисто регулярно зустрічаюсь з місцевими мешканцями безпосередньо в районі ветсанзаводу та інформую їх про хід виконання робіт. Вони, в свою чергу, відвідують кожну сесію міської ради, оперативні наради у Ковельському міськвиконкомі і навіть – у Луцьку.
А що стосується маніпуляцій на тему «не порадились з громадою», скажу так. Як керівнику штабу з ліквідації наслідків діяльності Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод» – головній відповідальній особі на сьогоднішній день – мені найпростіше було б оголосити якийсь конкурс на кращу пропозицію щодо ліквідації наслідків екологічного лиха у Ковелі, потім провести громадські слухання по розгляду пропозицій, віче, референдуми тощо, і тільки після цього щось починати реально робити. На конкурс пішло б півроку, на слухання чи референдум – стільки ж… Хто готовий стільки чекати?
– Мабуть, ніхто. Люди чекати не можуть…
– Саме тому ми свідомо йдемо «під удар»: просимо – де треба було вимагати, мовчимо – де треба було апелювати, виконуємо не властиві нам роботи та функції, виправляємо чужі помилки… Бо основна мета – якнайшвидше ліквідували надзвичайну ситуацію та відновити мешканцям “другого” Ковеля нормальні умови життя.
Я повторюю слова міського голови Олега Кіндера: «Хто винен? – другорядне питання». Вже потім, після успішної ліквідації наслідків, з цим обов’язково розберемось. От тоді і доречно буде проводити різного роду дискусії, слухання, віче тощо. А наразі треба, «зціпивши зуби», працювати, що ми й робимо!
(Продовження
у наступному номері).
Розмову вів
Володимир ПЕТРУК.
Ветсанзавод: коли поставимо крапку?
(Продовження. Початок в номері газети від 8 червня ц. р.).
– Останніми тижнями ходить багато різних чуток про 17 мільйонів гривень, обіцяних Кабінетом Міністрів.
– Про необхідність залучення коштів з Державного бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації у Ковелі говорили від початку. Під час свого візиту до Луцька перший віце-прем’єр Степан Кубів дав чітко зрозуміти, що допомога з Державного бюджету буде – готуйте подання, необхідний пакет документів – Кабмін гроші виділить.
– З часу візиту С. Кубіва пройшов місяць, розпорядження Кабміну ще немає. Чому так довго і чому саме 17 мільйонів?
– Нічого не можу сказати з даного приводу, оскільки міська влада задіювалась до підготовки проекту розпорядження лише в частині розробки плану заходів, що їх здійснює влада міста, а також попередніх кошторисних розрахунків.
Крім того, є певні процедурні моменти, які неможливо оминути. В проекті розпорядження мова йде про виділення з Державного бюджету 17 млн. грн. на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації у Ковелі. Згідно з законодавством, наслідки надзвичайних ситуацій місцевого рівня ліквідовуються за рахунок тих підприємств, з вини чи на території яких це сталось. Якщо коштів такого підприємства не вистачає, залучаються кошти міського та обласного бюджетів. І тільки після цього може розглядатись питання виділення коштів з Державного бюджету.
В нашому випадку маємо ситуацію, коли підприємство “Укрветсанзавод” – банкрут, у нього коштів немає. Станом на сьогодні усі витрати на ліквідацію наслідків фінансуються виключно з міського бюджету, а з обласного – маємо нуль. Про яке виділення коштів з Державного бюджету могла йти мова, якщо з обласного не було виділено ані копійчини? Ні Міністерство фінансів України, ні Держказначейство не пропустять виділення коштів з Державного бюджету, якщо посильну допомогу у вирішення такого питання не надала регіональна влада.
У п’ятницю, на останньому засіданні регіональної комісії ТЕБтаНС, Володимир Гунчик дав доручення підготувати розпорядження голови Волинської облдержадміністрації про виділення з обласного резервного фонду одного мільйона гривень на ліквідацію надзвичайної ситуації в Ковелі, тому, сподіваюсь, процедура оформлення розпорядження Кабінету Міністрів про виділення коштів з Державного бюджету піде значно швидше.
– Тобто обіцяні С. Кубівим мільйони ще й досі не стали реальними через зволікання голови ВОДА Гунчика?
– Не зовсім так. Якщо ви слідкуєте за темою, то знаєте, що ще на першому засіданні регіональної комісії ТЕБтаНС під головуванням В. Гунчика, місту Ковелю було посталено чітке завдання – розробити програму по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на умовах співфінансування з обласним бюджетом. Місто це завдання виконало дуже швидко – на позачерговій сесії Ковельської міської ради в березні депутати одноголосно затвердили відповідну програму по ліквідації наслідків діяльності Ковельської філії ДП “Укрветсанзавод” із планом заходів на загальну суму 800 тис. грн, з яких 300 тисяч – з міського бюджету, 500 тисяч – з обласного.
За кілька днів відбулась сесія Волинської обласної ради, де розглядалось підтвердження співфінансування з боку обласної ради. Однак проект рішення облдержадміністрації про фінансування ліквідації наслідків екологічного лиха у Ковелі на суму 500 тис. грн. не був підтриманий обласною радою. Тому звинувачувати у зволіканні з виділенням коштів з обласного бюджету треба зовсім не облдержадміністрацію, і тим більш – не персонально В. Гунчика.
– Що Ви скажете про вирішення питання водопостачання прилеглих до ветсанзаводу вулиць “другого” Ковеля?
– Плани про розширення системи водопостачання “другого” Ковеля не нові. Вони існували на рівні передпроектних пропозицій до виникнення надзвичаної ситуації. Але з її виникненням ці плани ми в оперативному порядку переглянули. Якщо раніше пропонувалось зробити “перекидку” з вул. В. Кияна (кол.– Ватутіна) до району вул. Сурікова, щоб там з’єднати із залізничною мережею, а тоді вже розвивати мережу по всьому “другому” Ковелю, то тепер – інші пріоритети. Головна мета тепер – забезпечення водопостачання вулиць, прилеглих до ветсанзаводу. Тому напрямок “перекидки” з вул. В. Кияна лишається незмінним, але його перенаправляємо в район вул. Санітарної, а вже звідти буде здійснюватись розгалуження мережі.
Проект розробляється у стислі строки як для документації такого типу – за графіком він має бути готовий 10-15 липня. Задля реалізації цього проекту з міського бюджету сплачено 300 тис. грн. на розроблення проектно-кошторисної документації по будівництву водопровідної мережі, а також 230 тис. грн. на реконструкцію двох локальних водозаборів по вул В. Кияна (без підвищення потужності яких “перекидка” водогону на “другий” Ковель не матиме сенсу).
Паралельно місцеві проектанти вже отримали доручення на розроблення документації по влаштуванню вуличних мереж водопостачання та каналізації найближчих вулиць до ветсанзаводу. Щоб ви розуміли порядок цифр, скажу, що орієнтовна вартість прокладання магістрального водогону з вул. В. Кияна на “другий” Ковель – 6.5 млн. грн., а разом з вуличною мережею централізованого водопостачання та каналізування тільки дев’яти прилеглих до ветсанзаводу вулиць – вже 14.5 млн. грн. Тому Ви навіть не уявляєте, наскільки гостро стоїть питання фінансування з Державного бюджету.
– Лунають закиди про непоінформованість мешканців міста про хід робіт щодо ліквідації наслідків, що місцева влада «нічого не робить», не радиться з громадою про напрямки та плани ліквідації. Що Ви скажете з цього приводу?
– Скажу наступне. Ми працюємо в умовах надзвичайного стану, коли необхідно приймати конкретні рішення негайно і кваліфіковано, коли необхідно оперативно і відповідально діяти, а не гарно говорити про віртуальні речі. Що стосується надання оперативної інформації – то вона постійно висвітлюється на офіційному сайті Ковельської міської ради, періодично – в газеті «Вісті Ковельщини».
Я особисто регулярно зустрічаюсь з місцевими мешканцями безпосередньо в районі ветсанзаводу та інформую їх про хід виконання робіт. Вони, в свою чергу, відвідують кожну сесію міської ради, оперативні наради у Ковельському міськвиконкомі і навіть – у Луцьку.
А що стосується маніпуляцій на тему «не порадились з громадою», скажу так. Як керівнику штабу з ліквідації наслідків діяльності Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод» – головній відповідальній особі на сьогоднішній день – мені найпростіше було б оголосити якийсь конкурс на кращу пропозицію щодо ліквідації наслідків екологічного лиха у Ковелі, потім провести громадські слухання по розгляду пропозицій, віче, референдуми тощо, і тільки після цього щось починати реально робити. На конкурс пішло б півроку, на слухання чи референдум – стільки ж… Хто готовий стільки чекати?
– Мабуть, ніхто. Люди чекати не можуть…
– Саме тому ми свідомо йдемо «під удар»: просимо – де треба було вимагати, мовчимо – де треба було апелювати, виконуємо не властиві нам роботи та функції, виправляємо чужі помилки… Бо основна мета – якнайшвидше ліквідували надзвичайну ситуацію та відновити мешканцям “другого” Ковеля нормальні умови життя.
Я повторюю слова міського голови Олега Кіндера: «Хто винен? – другорядне питання». Вже потім, після успішної ліквідації наслідків, з цим обов’язково розберемось. От тоді і доречно буде проводити різного роду дискусії, слухання, віче тощо. А наразі треба, «зціпивши зуби», працювати, що ми й робимо!
(Продовження
у наступному номері).
Розмову вів
Володимир ПЕТРУК.
Залишити коментар