Три роки тому, внаслідок світової кризи, українська економіка знаходилась у кроці від прірви.
Коли ми почали розбиратися зі спадщиною, стало абсолютно зрозумілим, що лише наведення ладу в системі управління не забезпечить ефективного розвитку держави. Вже на початку нашої роботи я усвідомлював, що тільки радикальні системні реформи можуть забезпечити виконання ключових цілей державної економічної політики.
Необхідною передумовою успішної модернізації держави є ефективна, професійна та відповідальна державна влада. Тому одним з наших перших кроків на шляху модернізації країни стало реформування системи влади, підвищення її професійної та ефективної роботи.
Кількість центральних органів виконавчої влади було зменшено на 25%, а чисельність їх апаратів – на 20%. Запроваджено систему відповідальності за формування та реалізацію державної політики, усунено дублювання функцій державних органів. Для підготовки Програми реформ, координації роботи різних органів влади було створено Комітет з економічних реформ, регіональні комітети та Координаційний центр.
Реформи довелося розпочинати за несприятливих обставин: на тлі світової кризи, в умовах жорстких фінансових обмежень. Передусім, необхідно було домогтись надійної макроекономічної стабільності. Принциповим завданням у цій площині стала стабілізація курсу національної валюти. Три роки поспіль гривня є стабільною.
У складних умовах ми почали формувати сучасне правове поле для української економіки. Були прийняті Податковий кодекс, удосконалено та впорядковано Митний та Бюджетний кодекси. Ми об'єднали усі соціальні збори в єдиний соціальний внесок.
Метою цієї роботи є створення зрозумілих та прозорих правил для бізнесу, посилення конкуренції, створення стимулів для детінізації економіки, протидія корупції.
Ми вдвічі скоротили кількість податків і зборів. Знизили фіскальне навантаження на бізнес: ставка податку на прибуток підприємств знижена з 25 до 19%. Посилили український банківський сектор, зміцнивши, зокрема, систему гарантування вкладів громадян.
Реалізовано безпрецедентну за обсягами інвестицій та кількістю інфраструктурних проектів програму підготовки до Євро-2012. Спільно з Польщею ми успішно провели європейський чемпіонат з футболу і отримали визнання світу як добрі господарі.
Але поряд з цим хочу відзначити і той унікальний досвід, який ми отримали вперше за роки незалежності. Це – досвід масштабних програм розвитку, які дають системний ефект для всієї економіки. У рамках Програми економічних реформ ми здійснили важливі кроки щодо модернізації реального сектора економіки.
Ми перейшли до практичної реалізації нової регіональної політики. Цього року має на повну силу запрацювати новий механізм залучення під державні гарантії коштів у фінансування програм регіонального розвитку. Маю на увазі Державний фонд регіонального розвитку.
Я добре розумію, що багато чого залежить від Уряду. Тому я вимагаю не зволікати з визначенням порядку здійснення відповідних запозичень та відпрацювати його з регіонами.
Окремо хочу зазначити: регіональні програми та стратегії мають реалізовуватись синхронно із завданнями Національного плану дій. Вимагаю від Уряду під час підготовки змін до Державного бюджету на 2013 рік у повній мірі передбачити кошти регіонам для виконання ними делегованих повноважень та регіональних доручень Президента України.
Не можна не помітити очевидного: здійснені кроки стали системними. І цей системний ефект – імунітет української економіки від зовнішніх криз. Зокрема, торік нам вдалося значно пом'якшити негативний вплив європейської депресії на Україну і навіть у цих складних умовах забезпечити підвищення добробуту людей.
Попри жорсткі бюджетні обмеження, за останні роки ми реалізували низку важливих ініціатив, спрямованих на підвищення соціальних стандартів для найменш захищених категорій громадян. Так, у результаті осучаснення пенсій утричі зменшилася кількість пенсіонерів, розмір пенсії яких нижчий за 1000 грн. Торік середній розмір пенсії зріс на 18% – з 1230 до 1454 грн.
Державна підтримка пенсіонерів протягом трьох останніх років поступово посилювалась – середня пенсія за 3 роки зросла на 44%, а мінімальна – на 25%. У цілому торік реальні доходи населення зросли більш, ніж на 13%. Протягом останніх 3 років мінімальна зарплата зросла на 61%, а середня – на 59%. Паралельно з підвищенням розміру соціальних стандартів ми працювали над покращенням якості роботи самої системи соціального захисту.
Чи вдалося нам досягти всього, що планувалося? Вважаю, що ні. Особливо я відчув це за результатами мого спілкування з громадянами під час телемосту "Діалог з країною". Десятки тисяч телефонних дзвінків засвідчили, що людей турбують не загальні слова або чергові програми, а вирішення конкретних проблем. Перш за все, це робочі місця, своєчасна виплата зарплати, низька якість та висока ціна житлово-комунальних послуг, незадовільне медичне обслуговування...
Багато скарг на бездіяльність та відверте нехтування людськими інтересами чиновників всіх рівнів. Переконаний, що це відбувається, зокрема, через гальмування реформи системи надання адміністративних послуг.
Розумію, що 2012 рік, на який покладалися вирішальні завдання по багатьох реформах, виявився складнішим, ніж очікувалося. Поширення світової економічної рецесії значно обмежило можливості фінансування реформ.
Велика частина роботи виконавчої влади була підпорядкована логіці антикризових дій, а не реформ. Проте слід визнати й інше – ми певною мірою недооцінили масштаб бюрократичного спротиву, чиновницької тяганини. Всі ці недоліки, що стримують динаміку модернізації країни, відомі. Вони мають отримати належну оцінку і висновки з боку Уряду. Часу на роздуми в нас немає.
Від самого початку нашої роботи ми визначили одним з її стратегічних напрямів втілення євроінтеграційного вектору розвитку, що залишається нашим зовнішньополітичним пріоритетом. Черговий Саміт Україна – ЄС, в роботі якого я брав участь, став важливим кроком до переходу на новий рівень наших стосунків з Євросоюзом.
Водночас переконаний: нам слід продовжувати активний пошук взаємоприйнятної моделі співпраці з Митним союзом. Адже Росія, Білорусь та Казахстан для нас не лише торговельні партнери та сусіди, але й братерські країни, з якими нас пов'язують сторіччя спільної історії.
Найближчі два роки – це період значних зовнішніх і внутрішніх викликів. Хочу, щоб це всі зрозуміли.
Ми разом пройшли важливий етап зламу застарілих схем роботи економіки. Нами створена законодавча основа нового сучасного економічного механізму. Реформи набули незворотного характеру. Утім наразі перед нами найскладніше завдання – як кажуть, "навчити працювати" новий механізм, навчити суспільство повною мірою використовувати його потенціал.
На виконання моїх попередніх доручень Уряд розробив проект програми активізації економічного розвитку, який було винесено на широке обговорення. Ця програма має цілком вкладатися в логіку Програми реформ і Національних планів дій щодо її впровадження.
Прес-служба Президента України.
Залишити коментар