З ініціативи Міжнародної організації праці для привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці. Україна відповідно до Указу Президента від 18 серпня 2006 року, № 685 також відзначає цю дату.
Зростання рівня професійних захворювань сьогодні є значною проблемою як у світі, так і в Україні. Привернути увагу суспільства, органів влади, роботодавців та громадських організацій до проблем збереження життя та здоров'я працівників покликаний цьогорічний День охорони праці, девіз якого – "Запобігання професійним захворюванням".
Міжнародна організація праці рекомендувала таку назву у 2013 році у зв'язку з тим, що понад 260 мільйонів випадків профзахворювань щорічно реєструють у світі, від 5 до 8 тисяч – в Україні. Порівняно з даними зарубіжних країн в Україні офіційні показники захворюваності значно нижчі через недосконалість системи виявлення профзахворювань, недотримання принципу пріоритетності медичного обслуговування працюючого населення, відсутність діагностичного обладнання, зумовлені впливом на працівника шкідливих факторів виробничого середовища.
Професійними називаються хвороби, виникнення яких пов'язане з певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних несприятливих умов праці – так званих шкідливих виробничих чинників. До професійних хвороб належать, насамперед, хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів.
Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. Хвороби, зумовлені тривалим, протягом багатьох років вдиханням невеликих концентрацій пари хімічних речовин, пилу, газів, впливом на організм вібрації і шуму, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово.
Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводиться розвитком професійної хвороби. У виникненні її відіграють роль кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм, або рівень вібрації, шуму тощо; тривалість дії їх на працюючих; умови праці й побуту, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров'я; індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.
Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров'я працюючого рівень.
Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється при поєднанні їх із так званими супутніми несприятливими умовами праці і побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них, насамперед, належать шкідливі звички – вживання алкогольних напоїв, куріння, неправильна організація відпочинку, нераціональне харчування тощо.
Нераціональне неповноцінне харчування (порушення режиму харчування, одноманітність їжі, недостатнє споживання вітамінів), ослаблюючи захисні сили організму, знижує його опір шкідливим професійним чинникам.
Профілактика профзахворювань набагато ефективніша та менш затратна, ніж лікування та реабілітація потерпілих. Тому сьогодні важливо акцентувати увагу на можливостях профілактики профзахворювань.
За останні десять років в Україні сформована правова основа, яка створює умови для запобігання професійним і виробничо зумовленим захворюванням шляхом ідентифікації і контролю, зниження або ліквідації факторів ризику їх розвитку, а також сприяє виявленню і лікуванню ранніх проявів захворювання.
Однак прийняття вагомих нормативно-правових документів поки що недостатньо позначається на розв'язанні проблеми професійної патології у країні. Причина – в економічній неспроможності більшості підприємств і цілих галузей, руйнуванні системи медичного забезпечення працюючого населення.
Для роботодавців і представників виконавчої влади всіх рівнів, на жаль, не стало обов'язковою умовою створення безпечних умов праці, які гарантували б збереження життя і здоров'я працівника.
Віталій Рижко,
начальник відділення
ВД ФСНВ у м. Ковелі.
Залишити коментар