Рух України до Європи не зупинити!Ось такий лист не так давно отримала редакція нашої газети. Відверто кажучи, його можна було б без найменших докорів сумління списати в архів, бо фактично це – анонімка. Досить грамотно (за окремими винятками) написана, але все-таки – анонімка. Бо група авторів "забула" вказати своє місце проживання, рід занять і навіть не розписалися в кінці, як цього вимагає етика ділового спілкування.
Але ми вирішили все-таки лист опублікувати. Навіть незважаючи на те, що минулого четверга, який дехто із політиків і журналістів встиг назвати "чорним", уряд Миколи Азарова вирішив пригальмувати процес підписання Угоди про асоціацію з ЄС. В цьому контексті стають зрозумілими дії членів Партії регіонів та однойменної фракції у Верховній Раді впродовж останнього часу, коли вони говорили одне, думали друге, а зробили третє, чим шокували цивілізований світ.
Недалеко від них відійшли комуністи, які принаймні вели себе чесно, відкрито заявляючи про свою незгоду з курсом України на євроінтеграцію, про який неодноразово говорив Президент Віктор Янукович. Величезну активність виявив т. зв. "Український вибір" під керівництвом небезвідомого Віктора Медведчука, котрий "по сумісництву" є кумом Володимира Путіна. Біл-бордами цього "українського", а по суті проросійського "вибору" обвішаний і Ковель.
Стала зрозумілою і поведінка "регіоналів" на сесіях міських, районних і обласної рад Волині, коли вони або ігнорували сесійні засідання, або не голосували за підтримку звернень про необхідність євроінтеграції на адресу вищого політичного керівництва держави.
Але повернемося до «листа п'ятьох» на адресу редакції. Хочеться вірити, що він написаний щиро і відображає точку зору цих ковельчан. Насторожує інше: нетерпимість до тих, хто думає інакше, переконаність у тому, що істина в останній інстанції належить саме їм. А ще – категорична вимога опублікувати надіслану інформацію разом із висновками "експерта" Олександра Горохова, якими "нехтувати ми не маємо права" (ці "висновки" додаються у роздруці інтернет-тексту "Що на тебе чекає завтра, якщо Україна підпише Асоціацію з ЄС?").
Хотілося б зауважити дописувачам, що диктувати свою волю редакції будь-якого засобу масової інформації не зовсім етично і не зовсім законно: журналісти самі вирішують, що публікувати, а що – ні. Але суть проблеми навіть не в цьому. Ми поцікавилися, хто такий пан Горохов, якого група авторів шанобливо називає "експертом, який досконало вивчив проект "Угоди про асоціацію" обсягом 900 сторінок"?
Оскільки серед відомих політичних експертів України прізвище Олександра Горохова не значиться, ми звернулися за допомогою до Інтернету. Виявилося, що людей з таким прізвищем там – понад 900. Але ми відшукали того, хто нам потрібен, і встановили, що О. Горохов –постійний автор сайтів, котрі послідовно залякують українців катастрофічними наслідками підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ось назви тільки деяких з них: "Белый Харьков" (з емблемою "Союза русского народа" і девізом: "За веру, царя и Отечество"), "За Таможенный союз!", "Русское Агентство Новостей" тощо.
Не треба бути великим "експертом", щоб зрозуміти, звідки вітер віє і чиї інтереси захищає пан Горохов. Зрештою, і сайт "No pasaran!", який в перекладі означає "Вони не пройдуть!", теж слугує далеко не проукраїнським силам. Але саме там він опублікував свій опус, який п'ятеро ковельчанок настійливо рекомендують передрукувати у "Вістях Ковельщини".
Але, шановні, де гарантія того, що Олександр Горохов написав правду? Адже "дякуючи" недосконалому українському законодавству, інтернет-сайти не вважаються засобами масової інформації і їх автори не несуть ніякої відповідальності за написане і сказане ними. Та й як можна сприймати всерйоз маячню (перепрошую за грубе слово) "експерта", який, зокрема, стверджує:
– Угода про асоціацію повністю "вимете" з наших базарів натуральні продукти харчування і наші майбутні діти вже не матимуть змоги спробувати найсмачнішу в світі українську їжу;
– після того, як згідно з Угодою про асоціацію Україна знищить свою вітчизняну промисловість, ви не зможете влаштуватись навіть простим робітником;
– фактично є заборона на торгівлю з Росією й іншими країнами Митного Союзу.
Не хочеться переказувати інші нісенітниці, які переповнюють текст Олександра Горохова, який себе називає "незалежним журналістом". Так і хочеться запитати: незалежним від кого і від чого – від інтересів українського народу і здорового глузду? Виходить, що так.
Ніхто не стверджує, що після підписання Угоди про асоціацію в Україні настав би рай і посипалась би манна небесна. До європейських стандартів нам прошкувати не рік і не два. Але колись цей рух потрібно ж починати! Росія нині пишається тим, що Петро І у давні часи "прорубав вікно" в Європу, то чому в такому праві відмовляють тепер нам, українцям? Чи не тому, що в Москві бояться безповоротно втратити Україну, яку там ще й досі дехто розглядає як напівколонію і "хохляндію"?
Бо якби було інакше, то сьогодні б кремлівські верховоди не знущалися відверто з українців. Адже доки різні там горохови, глазьєви і доморощені медведчуки страхають українців жахіттями майбутнього вступу у Євросоюз, наші північні "брати-слов'яни" вже ці жахіття творять. Тут можна було б наводити десятки, якщо не сотні прикладів, котрі засвідчують агресивну сутність зовнішньої політики Росії стосовно України (зрештою, не тільки стосовно її). На жаль, тиску Росії наші лідери не витримали.
Нині вони виправдовують свій «задній хід» тим, що, мовляв, Європа не дає їм того, що вони хотіли (грошей), а Росія здійснює мало не економічну блокаду. Але ж де були наші «експерти» раніше, чому не прорахували всі варіанти розвитку подій? Не вистачило розуму чи бажання?
Дивує примітивізм антиєвропейської риторики ворогів інтеграції. Послухавши їх, можна подумати, що Захід – це суцільне кубло розпусти і вседозволеності, аморальності й розбещеності. Так, законодавство багатьох європейських держав демократичніше й ліберальніше, аніж наше. Але найголовніше, що там насправді Закон – один для всіх: і президентів, і прем'єрів, і державних чиновників, і звичайних громадян. Знову ж таки на підтвердження цього можна наводити безліч фактів.
Але декому, очевидно, хочеться залякати довірливих людей і залишити все, як є: і бандитизм, і корупцію, і вибіркове судочинство, і безліч інших потворних явищ. І тут "досвід" північно-східних сусідів якраз до речі. Але чомусь мені особисто не хочеться, щоб у моїй країні мали місце події, схожі на погроми в Бірюльові, теракти в Санкт-Петербурзі чи інших містах, спецоперації із знешкодження так званих "бойовиків", щоб наші діти й онуки вмирали у Чечні, Дагестані чи деінде. Не думаю, що цього хочуть і ті, хто зірвав підписання Угоди з Євросоюзом.
Але не вірте їм. Натхненники цієї нахабної і зухвалої кампанії тримають свої капітали в офшорах, відпочивають на Мальдівах і Канарах, їх нащадки навчаються в оксфордах і кембріджах. Зрештою, коли до трубадурів нової імперії ще можуть так-сяк прислухатися представники старшого покоління, то молодь не обдуриш. Багато її представників уже сьогодні – в Європі. Хто працює, хто навчається, хто займається бізнесом. Вони на власні очі бачать, як живуть люди на Заході, як матеріально забезпечені і який рівень культури й побуту в них.
Але я більш, ніж переконаний: ніякі горохови та іже з ними не зупинять рух України до демократії і високого рівня життя людей. Ворогам євроінтеграції вдалося на деякий час пригальмувати цей процес. Однак не думаю, що надовго. Рано чи пізно Угода про асоціацію буде підписана. В країні народилася нова національна еліта, яка згодом вийде на політичну арену і замінить тих, хто більш думає про свої особисті інтереси, а не інтереси українського народу.
Так, світ шокований останніми подіями в Україні. Чи не найтрагічнішою в цій ситуації є втрата у декого віри в європейське майбутнє України. Ця віра, зрештою, була і в багатьох тверезомислячих росіян. Ось якого вірша нещодавно надіслав електронною поштою редакції "Вістей Ковельщини" один із них (цитуємо мовою оригіналу):
(по поводу её вступления в Евросоюз)
Рванув из гебистских объятий,
"Фак ю" ты "казала" Кремлю.
Теперь столько слышишь проклятий
Ты за незалежность свою.
Облом у Володи и Мити,
Кирилл тоже чешет висок –
Обидно российской "элите"
Терять этот "жирный кусок".
Москва задыхается в злобе.
Назад сожжены все мосты...
Пошла ты навстречу Европе.
И правильно сделала ты.
"Хай злiє" чекистов "малина"
Наплюй на имперский их стяг.
Удачи тебе,Украина!
Счастливым пусть будет твой шлях!
С уважением –
Александр БЫВШЕВ,
Россия, Орловская обл.
Дякуємо пану Олександру за добре слово про Україну. На жаль, реальність виявилася дещо іншою, аніж уявлялось.
Що ж, наберемося терпіння і дочекаємося кращих часів. Рух України до Європи не зупинити!
Михайло КУЗЬМУК.
Залишити коментар