Час наводити порядокВельмишановна редакціє газети "Вісті Ковельщини"!
Хочу поділитися з Вами своїми роздумами над сьогоденням, нагадати читачам газети про існуючі «болячки» і їх бачення у непростому нашому сьогоднішньому житті, а також запропонувати варіанти вирішення проблем у нашій Незалежній Україні.
Вважаю, що держава де-юре – незалежна, а влада – де-факто не залежна від народу! Мільйони людей ледве виживають в "процвітаючій" державі, а купка злодіїв-олігархів безсоромно розкрадає Держбюджет.
Недієздатний уряд Азарова і "Верховна зрада" Рибака так "дбають" за народ, що той народ створив мільйонний Майдан з метою донести до режиму свій голос, своє розуміння діючого моменту.
Можливо, можновладці нарешті почують український народ? Можливо, вони знімуть беркутівський і міліцейський заслони й не будуть захищати своїх ставлеників і їх награбовані статки всіма доступними і недоступними діями? Можливо, з огляду на світову громадськість, без міжнародного суду всі ці кати добровільно залишать посади і залишать "приватизовану" і корумповану владу?
Вартувало б пригадати В. Ф. Януковичу, що всі президенти клянуться виконувати Волю Народу. Але в Україні діє "закон": "обіцянка-цяцянка, а дурневі – радість!". Люди на Сході і Заході, на Півночі і Півдні Української держави ненавидять злодіїв-брехунів. Люди втомились слухати пустопорожню брехню про євроінтеграцію і про безперспективне життя в майбутньому.
Уряд сховав голову в пісок і розповідає казочки, а також не виконує свої конституційні обов'язки (про Конституцію, яку не можуть "родити" за 22 роки Незалежності, я вже й не говорю – її "родили" як недоношене дитя – за одну ніч!).
Можливо, Народна рада України зуміє зупинити падіння держави в прірву. Пора б і без міжнародного аудиту визначити, куди зникають сотні мільярдів грошей? Можливо, студенти зуміють без вищої математики порахувати, хто і скільки вкрав грошей з Держбюджету? Хто і скільки вкрав добра в народу?
На Всенародному Вічі, як на Запорозькій Січі, влада повинна прозвітувати і демократично сприйняти присуд народу!
З повагою – Ваш читач
Роман КІНАШ.
Залишити коментар