На захист рідної мовиНе нагадуватиму історію нищення української мови в Російській імперії – українці її знають. Просто наведу кілька прикладів з особистого досвіду зневажання української мови у наш час.
На щастя, я не народився у Московській імперії і не хочу там жити. Московські лицедії чіпляються за соломинку, аби силою взяти Україну. Довіряти їм нічого! Претензії Україні виставляються за принципом: вовк, може, їсти захотів. Гебісти, які нищили усе українське, сьогодні при владі у ряді східних областей.
Робити екскурси в історію можна до безкінечності. Нехай при цьому не забувають межі Київської Русі. Сьогодні слід виходити з міжнародних домовленостей сучасності. Копіювати колишнє погане не слід, якщо ми хочемо, аби людство прогресувало в моралі.
Двомовність однозначно означатиме загибель української мови. Досить бавитись із донецькими шовіністами у піддавки. Навпаки, україномовні вимагають захисту у цьому регіоні.
На жаль, у нашому місті є також галасливі москвофіли, які можуть безсоромно не піти на поховання батька і з такою ж, без докорів совісті, спокійністю бути присутнім на «похованні» незалежності держави.
Також є провокатори. Наприклад, розповідали мені нещодавно про дружину покійного офіцера, росіянку, яка добре забезпечена, має житло, однак, уві сні їй завжди сниться Росія. Один патріот їй запропонував: «Якщо так, то розміняйте квартиру і переїжджайте в Росію». У відповідь отримав вибух емоцій: «То ви вже мене видворяєте?». От вам і відвертий пошук провокацій.
Отож, ніяких двомовностей в Україні бути не повинно. Українська мова має бути єдиною державною і захищеною Законом від українофобів.
Те, що нашій мові потрібен захист, доведу прикладом із власного досвіду. Лікувався якось у Слов'янську. Куди б я не їздив, навіть за кордон, завжди розмовляю лише українською. У тролейбусі до мене причепився молодик і з піною на губах від люті запитав: «Чому ви говорите українською? Тут їдуть діти. Якщо вони почують?». Гадаю, коментарі – зайві. Що ж буде з українською мовою при двомовності?
Переконаний: українська мова та україномовне населення потребують належного захисту як в Росії, так і в Україні.
Яків ЛАВРЕНКО.
Залишити коментар