Шануймося, бо ми — українці!
Шановні земляки!
Хочу знову поділитись думками з приводу виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Мною з цього приводу підготовлено кілька публікацій в газеті "Вісті Ковельщини" (за що я вдячний редакції), в яких я утримувався від нав'язування своєї думки. Хотілося б і сьогодні нав'язування скоротити до мінімуму. Але…
Отож, щодо постаті Ватутіна.
По-перше: давайте не будемо брати до уваги його дій як полководця, військового стратега. Залишимо це на "відкуп" Генеральному штабу, науковцям, працівникам вищих учбових закладів, полководцям, командирам, які можуть дати вичерпну оцінку таким діям.
По-друге: хотілося б перебороти в собі партійні, політичні і релігійні уподобання. Вони, звичайно ж, мають значення і можуть (в силу різних обставин) бути абсолютно протилежними при оцінці тих чи інших дій.
Хочу про Ватутіна М. Ф. і всіх нас поговорити з точки зору моралі.
Отже: хто хотів би, щоб його самого хворого або когось з його батьків, дітей, дідів силоміць в мороз, напівголого заставляли під стволом автомата лізти у крижану воду, замерзати живим, іти на страшну смерть?
Або інше: хто хотів би, щоб його самого під стволом автомата, або когось з його родичів, батьків, дітей, дідів з напівцеглинами в руках або й без них, без зброї направили на укріплені редути, насичені стрілецькою зброєю ворога, іти на вірну свідому смерть?
Як це усвідомити? Не вкладається в голові.
"І день іде, і ніч іде, і голову стиснувши в руки, дивуюся, чому не йде архангел правди і науки" (Т. Шевченко).
Отож, де подівся 500-тисячний загін мужиків (в однієї "там мій милий оре плугом, ну да я, ну да я (народна пісня)… А в іншої чому не оре? В чому її провина і її дітей? Зник із лиця землі годувальник. Загинув. За що? Як? Так "коли ж врага не буде супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі?" (Т. Шевченко).
Прошу редакцію опублікувати списки бажаючих, які розділяють "мораль" Ватутіна, якщо такі є, котрі б хотіли перенести на себе, на свою родину з честю чи без честі долю (які не могли допомогти ні собі, ні людям) безневинно загиблих (фактично знищених). Чому? Для чого? Тільки тому, що — українці?
А це ж здійснювались в ті буремні роки під проводом "генерала-облави" Ватутіна, коли масово гинули (їх свідомо нищили, калічили) сотні тисяч безневинних "військових" (військовий без зброї — нонсенс). То чи може стояти питання у нормальних людей про цього полководця як про морального авторитета? Звичайно ж, ні. Чи може його ім'я носити вулиця, а в місті Ковелі, зокрема? Давайте разом дамо відповідь на це запитання.
Я передаю редакції та топонімічній комісії міськвиконкому листи, які підписали більше 200 чоловік, котрі заявили про те, що вулиці Ватутіна у м. Ковелі не повинно бути із зрозумілих причин. Я розумію, що можливо, є і інші списки з підписами людей. Але за кого вони поставили свій підпис? За того, хто нищив їх земляків, родичів своїми діями чи бездіяльністю?
Щодо присвоєння конкретним вулицям прізвищ конкретних людей, наших сучасників. Тут потрібно бути дуже відповідальним, а, можливо, цю справу залишити й наступним поколінням. Чому?
Ми з історії знаємо, що був період, коли вулицю називали іменем людини, яка в період війни своїми грудьми закрила отвір дзота. Хто бачив дзоти в Устилузі, Ізові, нехай самі собі пояснить, як це могло бути (розмір отвору 2,5-3 м на 0,8-1 м, з якого строчить кулемет)?
Або, як кілька десятків, безперечно сміливих, майже беззбройних, безневинно загиблих у нерівному бою воїнів, в період війни, могли зупинити полчище ворожих танків і врятувати величезне місто від окупації? Назви цих героїв також носили і носять вулиці й площі. Поясніть собі.
Можна навести приклад прославленої людини, яка з відкритими переломами великої і малої гомілки десяток кілометрів переслідувала злочинців і потім обеззброювала їх. Як?
Інше: як свідомо боєць своїм тілом міг закрити тіло командира від кулі або осколка, швидкість руху яких значно перевершує швидкість руху не тільки людини, але і її думки?
Подібні факти потребують поглибленого компетентного вивчення й аналізу. В іншому випадку можна близьких, рідних, друзів поставити в дуже незручне становище, адже з часом будуть виявлятись все нові і нові обставини, в тому числі істориками-слідопитами.
Також в черговий раз хочу повідомити мешканцям міста, що перейменування вулиць відбувається безкоштовно. Ніхто нікого силоміць не буде, не має права згідно із Законом України заставляти переробляти документи (реєстрація, право власності, печатки тощо — вони діють і будуть діяти). Виконавчий комітет відповідно до його планів має замовляти таблички з назвами вулиць існуючих (яких явно недостатньо) і не існуючих, тобто додаткових коштів для цього не треба абсолютно!
А порядок виконання Закону України наступний: " 6. "… орган місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом… повинен в установленому порядку перейменувати вулиці, провулки, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму… з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
Якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку міською радою в установленому цим Законом порядку не прийняте рішення про перейменування вулиць, провулків, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним міським головою у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.
У разі, якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку… міськими радами в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування назв географічних об'єктів, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі постанови приймається Кабінетом Міністрів України у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.
У разі, якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, міським головою не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування… вулиць, провулків, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації".
Леонід ПАНЧУК,
депутат Ковельської міської ради.
Шановні земляки!
Хочу знову поділитись думками з приводу виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Мною з цього приводу підготовлено кілька публікацій в газеті "Вісті Ковельщини" (за що я вдячний редакції), в яких я утримувався від нав'язування своєї думки. Хотілося б і сьогодні нав'язування скоротити до мінімуму. Але…
Отож, щодо постаті Ватутіна.
По-перше: давайте не будемо брати до уваги його дій як полководця, військового стратега. Залишимо це на "відкуп" Генеральному штабу, науковцям, працівникам вищих учбових закладів, полководцям, командирам, які можуть дати вичерпну оцінку таким діям.
По-друге: хотілося б перебороти в собі партійні, політичні і релігійні уподобання. Вони, звичайно ж, мають значення і можуть (в силу різних обставин) бути абсолютно протилежними при оцінці тих чи інших дій.
Хочу про Ватутіна М. Ф. і всіх нас поговорити з точки зору моралі.
Отже: хто хотів би, щоб його самого хворого або когось з його батьків, дітей, дідів силоміць в мороз, напівголого заставляли під стволом автомата лізти у крижану воду, замерзати живим, іти на страшну смерть?
Або інше: хто хотів би, щоб його самого під стволом автомата, або когось з його родичів, батьків, дітей, дідів з напівцеглинами в руках або й без них, без зброї направили на укріплені редути, насичені стрілецькою зброєю ворога, іти на вірну свідому смерть?
Як це усвідомити? Не вкладається в голові.
"І день іде, і ніч іде, і голову стиснувши в руки, дивуюся, чому не йде архангел правди і науки" (Т. Шевченко).
Отож, де подівся 500-тисячний загін мужиків (в однієї "там мій милий оре плугом, ну да я, ну да я (народна пісня)… А в іншої чому не оре? В чому її провина і її дітей? Зник із лиця землі годувальник. Загинув. За що? Як? Так "коли ж врага не буде супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі?" (Т. Шевченко).
Прошу редакцію опублікувати списки бажаючих, які розділяють "мораль" Ватутіна, якщо такі є, котрі б хотіли перенести на себе, на свою родину з честю чи без честі долю (які не могли допомогти ні собі, ні людям) безневинно загиблих (фактично знищених). Чому? Для чого? Тільки тому, що — українці?
А це ж здійснювались в ті буремні роки під проводом "генерала-облави" Ватутіна, коли масово гинули (їх свідомо нищили, калічили) сотн
Залишити коментар