"Люблю тебе, мій рідний краю!"
Сьогодні ми продовжуємо друкувати поезії учасників конкурсу міні-поезій "Люблю тебе, мій рідний краю!", підсумки якого оголошено у номері газети від 21 грудня 2017 р. Автори, поезії яких редакційне журі визнало кращими, відзначені пам'ятними призами із символікою міста, іншими подарунками.
"Рідне місто"
Мій рідний край, моя Волинь
Люблю я місто Ковель,
Бо тут навчаюсь і живу
У місті пречудовім.
Тут річка Турія тече,
Повз пам'ятник поету.
Пісні лунають солов'я
І рідне місто розцвіта.
Денис СУЩ,
8 років, учень ЗОШ № 12.
"Я - ковельчанин"
Я – Ковельчанин, хоч і не
дорослий,
Та вдячний, що маю куточок
прекрасний,
І, може, не все тут таке
досконале,
Рівненьке, охайне, підібрано
вдало.
Я бачив міста красивіші мого,
Та як таємницю оту розгадаєш,
Чому тільки вдома по-справжньому сильним себе
почуваєш?
Чому, коли десь від дому
далеко буваю,
З трепетом в серці до тебе, мій
Ковле, вертаюсь?
Станіслав МОЙСЮК,
8 років, учень ЗОШ № 12.
х х х
Ковель – місто гарне й миле,
Чарівне, яскраве щодень.
Ти, як птах у небі стокрилий,
У блакиті співаєш пісень!я
Владислав ОМЕЛЬКОВЕЦЬ,
7 років.
"Квітка Волині"
Рідний Ковель у серці Волині,
Мов троянда, цвіте в квітнику,
Як осінній рубін на калині,
Наче вишня весною в саду.
А над містом, на храмах
пречисто
Світить нам з піднебесся
Покров –
Світло Сонця з хреста
променисто –
Наші Віра, Надія, Любов.
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ.
м. Ковель.
"Мій Ковель"
Ковель – рідне моє місто,
Вдивляється у зорі майбуття,
Вслухається у тишу, моє місто,
У тисячний стукіт серцебиття!
Хай пісня твоя ніколи не згаса,
І люди прокидаються
спозаранку,
Мій Ковелю! Хай твоя краса
Гріє теплом кожного ранку!
Олександра БАЛЮК,
м. Ковель.
х х х
Моє село – колиска долі,
І клаптик раю на землі
Мої діди, мої батьки
Теж народились у селі.
І я тут виростала й живу,
Пройнявшись любов'ю до
села,
Мені не байдуже, як люди тут
живуть,
Бажаю кращого для них
я майбуття!
Ольга ЛІЩУК.
с. Мощена.
ххх
Люблю тебе, мій рідний краю,
Люблю, бо іншого не знаю,
Де так спокійно на душі
Від тепла рідної землі…
Де пахне материнський хліб,
Він, як батьківський оберіг,
Хранить тебе усе життя,
Ковток родини джерела.
Оксана САЧИК.
м. Ковель.
х х х
Я вдячна долі, що живу
в Голобах,
Для мене тут є центр Землі.
Вулиця Дружби – найкраща
у світі
В будь-яку пору люблю її.
Живуть тут люди звідусіль,
І ділять разом хліб і сіль:
Житомиряни і львів'яни,
Дніпропетровці і кияни,
З Черкащини і забужани,
Тернопільці і росіяни –
Тепер всі звуться волиняни.
Валентина ОСТАПЧУК.
смт Голоби.
Дякуємо усім за активну участь у конкурсі!
Підготувала
Світлана ЛЯШУК.
"Рідне місто"
Мій рідний край, моя Волинь
Люблю я місто Ковель,
Бо тут навчаюсь і живу
У місті пречудовім.
Тут річка Турія тече,
Повз пам'ятник поету.
Пісні лунають солов'я
І рідне місто розцвіта.
Денис СУЩ, 8 років, учень ЗОШ № 12.
"Я - ковельчанин"
Я – Ковельчанин, хоч і не дорослий,
Та вдячний, що маю куточок прекрасний,
І, може, не все тут таке досконале,
Рівненьке, охайне, підібрано вдало.
Я бачив міста красивіші мого,
Та як таємницю оту розгадаєш,
Чому тільки вдома по-справжньому сильним себе почуваєш?
Чому, коли десь від дому далеко буваю,
З трепетом в серці до тебе, мій Ковле, вертаюсь?
Станіслав МОЙСЮК, 8 років, учень ЗОШ № 12.
х х х
Ковель – місто гарне й миле,
Чарівне, яскраве щодень.
Ти, як птах у небі стокрилий,
У блакиті співаєш пісень!
Владислав ОМЕЛЬКОВЕЦЬ, 7 років.
"Квітка Волині"
Рідний Ковель у серці Волині,
Мов троянда, цвіте в квітнику,
Як осінній рубін на калині,
Наче вишня весною в саду.
А над містом, на храмах пречисто
Світить нам з піднебесся Покров –
Світло Сонця з хреста променисто –
Наші Віра, Надія, Любов.
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ. м. Ковель.
"Мій Ковель"
Ковель – рідне моє місто,
Вдивляється у зорі майбуття,
Вслухається у тишу, моє місто,
У тисячний стукіт серцебиття!
Хай пісня твоя ніколи не згаса,
І люди прокидаються
спозаранку,
Мій Ковелю! Хай твоя краса
Гріє теплом кожного ранку!
Олександра БАЛЮК, м. Ковель.
х х х
Моє село – колиска долі,
І клаптик раю на землі
Мої діди, мої батьки
Теж народились у селі.
І я тут виростала й живу,
Пройнявшись любов'ю до села,
Мені не байдуже, як люди тут живуть,
Бажаю кращого для них я майбуття!
Ольга ЛІЩУК. с. Мощена.
ххх
Люблю тебе, мій рідний краю,
Люблю, бо іншого не знаю,
Де так спокійно на душі
Від тепла рідної землі…
Де пахне материнський хліб,
Він, як батьківський оберіг,
Хранить тебе усе життя,
Ковток родини джерела.
Оксана САЧИК. м. Ковель.
х х х
Я вдячна долі, що живу в Голобах,
Для мене тут є центр Землі.
Вулиця Дружби – найкраща у світі
В будь-яку пору люблю її.
Живуть тут люди звідусіль,
І ділять разом хліб і сіль:
Житомиряни і львів'яни,
Дніпропетровці і кияни,
З Черкащини і забужани,
Тернопільці і росіяни –
Тепер всі звуться волиняни.
Валентина ОСТАПЧУК. смт Голоби.
Дякуємо усім за активну участь у конкурсі!
Підготувала Світлана ЛЯШУК.
"Люблю тебе, мій рідний краю!"
Залишити коментар