Закон і ми / Зміни в трудовому законодавстві на період дії воєнного стану

Зміни в трудовому законодавстві на період дії воєнного стану

Нарешті законопроєкт № 7160 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» повернуто з підписом від Президента України та оприлюднено офіційно. Тепер це Закон № 2136-ІХ. Але, на жаль, маємо істотні відмінності оприлюдненого документа від законопроєкту, наявного на офіційному інтернет-сайті Верховної Ради України.

Для простоти сприйняття спочатку наведемо норми, які наявні або змінені в тексті Закону порівняно з текстом законопроєкту. Після цього, окремо – те, що зникло з тексту документа.

Зміни на період 

дії воєнного стану:

1. Укладення трудового договору:

– форма трудового договору (усна/письмова) - за згодою сторін;

– випробувальний термін - можливий для будь-якої категорії працівників;

–  нова підстава укладання строкових трудових договорів  – на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;

2. Переведення:

– на іншу роботу – без згоди працівника;

Підстава - для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.

– заробіток - не нижче середнього на попередньому місці роботи;

– неможливо без згоди переведення в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії.

3. Зміна істотних умов праці:

– двомісячний строк попередження – не застосовується.

4. Звільнення за ініціативою працівника:

– розірвання трудового договору - без двотижневого строку попередження;

Підстава – ведення бойових дій в районах розташування роботодавця та загроза для життя і здоров’я працівника.

Винятки:

примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;

залучення до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.

5. Звільнення за ініціативою роботодавця:

- допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування  працівника у відпустці  (виключення – відпустка у зв’язку вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною);

– дата звільнення – перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності або після закінчення відпустки;

– згода профспілки не потрібна;

Виключення – звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.

6. Час роботи:

– нормальна тривалість роботи – до 60 годин на тиждень (зазвичай - до 40), скорочена - до 50 (зазвичай - від 24 до 36);

– робочий тиждень (5 або 6 днів) – встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями;

7. Час відпочинку:

– щотижневий безперервний відпочинок – можуть скорочувати до 24 годин (зазвичай – не менше 42);

– не скорочується на одну годину робочий день напередодні святкових і неробочих днів;

– не обмежується максимальна тривалість робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні (зазвичай – не більше 5 годин);

– не застосовуються граничні норми надурочних робіт;

– не переносяться святкові і неробочі дні у разі їх збігу з вихідним днем;

– не переносяться вихідні і робочі дні з метою оптимального використання святкових і неробочих днів;

8. Кадрове діловодство та зберігання архівних документів:

– здійснюється на розсуд роботодавця виключно в районах активних бойових дій з дотриманням таких умов:

u достовірний облік виконуваної працівником роботи;

u облік витрат на оплату праці.

Звернемо увагу:  Конструкція статті побудована так, що вимога достовірності стосується лише обліку виконуваної працівником роботи.

9. Робота в нічний час:

– вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота залучаються лише за їх згодою;

–  не застосовується скорочення робочих змін у нічний час.

10. Праця жінок  (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) дозволена:

- на важких роботах;

- на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;

- на підземних роботах.

11. Працівники, які мають дітей старше 1 року, можуть залучатись до:

– нічних і надурочних робіт,

– робіт у вихідні, святкові і неробочі дні,

– направлятися у відрядження  за їх згодою.

12. Оплата праці

- може бути призупинена у разі неможливості виплати через воєнні дії;

- обов’язок роботодавця - вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівника на своєчасне отримання заробітної плати – ДОДАНО!;

– звільнення роботодавця від відповідальності за порушенні строків виплати заробітної плати – лише якщо останній доведе, що це порушення сталось внаслідок ведення бойових дій або внаслідок інших обставин непереборної сили – ДОДАНО!;

– звільнення від відповідальності не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати – ДОДАНО!;

– момент виплати – відновлення діяльності підприємства (замість – відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність).

Тобто на роботодавця поклали обов’язок вжити всіх заходів для виплати заробітної плати і обов’язок доведення, що всі заходи ним вжито і невиплата сталася внаслідок ведення бойових дій.

13. За ініціативою роботодавця може бути призупинена дія окремих положень колективного договору.

14. Відпустки:

- щорічна основна - 24 календарні дні;

- у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури - обов’язково надається:

– відпустка у зв’язку вагітністю та пологами;

– відпустки для догляду за дитиною;

– за свій рахунок може надаватись без обмеження тривалості.

15. Призупинення трудового договору  (новела!)

- тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором;

– не тягне припинення трудових відносин;

– відшкодування зарплати та всіх виплат працівникам покладається на державу-агресора.

16.  Звільнено роботодавців від відрахування коштів профспілкам.

Разом із тим, з тексту закону зникла така підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, як ліквідація підприємства, установи, організації, викликана знищенням в результаті бойових дій  усіх  виробничих, організаційних  або технічних потужностей або майна підприємства зі скороченим строком попередження про таке звільнення – не менше 10 днів. Тобто залишається загальний порядок та підстави звільнення, визначені діючим Кодексом Законів про працю України. 

За матеріалами інтернет-видань підготувала 

Вікторія ЗІНЧУК.