Адміністративні послуги7 жовтня 2012 року набув чинності Закон України «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року, №5203-VІ, який визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.
Закон визначає, що адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до Закону.
Суб'єктами надання адміністративних послуг визнано органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до Закону надавати адміністративні послуги.
Вимоги цього Закону поширюються на надання суб'єктом надання адміністративних послуг витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені Законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.
При цьому виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: підстави для одержання адміністративної послуги; суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; платність або безоплатність надання адміністративної послуги; граничний строк надання адміністративної послуги; перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги. Перелік адміністративних послуг визначається Законом.
Суб'єктом звернення за одержанням адміністративної послуги є фізична або юридична особа, яка має право на безоплатне отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання. Фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених Законом.
Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених Законом, – за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням відповідного об'єкта.
Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються Законом.
Граничний строк надання адміністративної послуги визначається Законом. У разі, якщо Законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб'єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
При наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених Законом, справляється плата (адміністративний збір). Надання адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення громадян здійснюється на безоплатній основі. Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються Законом з урахуванням її соціального та економічного значення.
Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб’єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб’єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб’єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо) та зараховується до Державного або відповідного місцевого бюджету. Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових, не передбачених Законом, платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.
Суб’єкт надання адміністративних послуг не може надавати інші платні послуги, не передбачені Законом про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання.
Внесення відомостей до реєстрів, інших інформаційних баз, що використовуються для надання адміністративних послуг, здійснюється безкоштовно.
Відповідно до статті 20 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, до набрання чинності Законом, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори), плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір) при зверненні за отриманням платних адміністративних послуг сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Дія Закону не поширюється на відносини щодо: здійснення державного нагляду (контролю); метрологічного контролю і нагляду; акредитації органів з оцінки відповідності; дізнання, досудового слідства; оперативно-розшукової діяльності; судочинства, виконавчого провадження; нотаріальних дій; виконання покарань; доступу до публічної інформації; застосування законодавства про захист економічної конкуренції; провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею; набуття прав на конкурсних засадах; набуття прав стосовно об’єктів, обмежених у цивільному обігу.
Микола КОВАЛЬЧУК,
начальник Ковельського
міськрайонного
управління юстиції.
Залишити коментар