Зміни, про які повинен знати коженЗ 1 січня 2013 р. система реєстрації прав на земельні ділянки змінена докорінно.
Одночасно почали свою роботу одразу два нові реєстри – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр прав), в якому будуть реєструватися речові права на земельні ділянки та їх обтяження, і Державний земельний кадастр, в якому будуть реєструватися земельні ділянки як об'єкти прав.
Державна реєстрація земельної ділянки детально регулюється Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012, №1051, і проводиться в такий спосіб:
1) Заявник (особа, яка отримала рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної або комунальної власності; орган державної влади або місцевого самоврядування; користувач земельної ділянки державної або комунальної власності у разі його поділу чи об'єднання; власник земельної ділянки у разі його поділу чи об'єднання) звертається із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки до державного кадастрового реєстратора (далі – кадастровий реєстратор).
2) Кадастровий реєстратор здійснює державну реєстрацію земельної ділянки шляхом відкриття на неї Поземельної книги протягом 14 робочих днів з моменту подачі заяви.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється в процесі її формування після погодження землевпорядної документації та до прийняття рішення про її затвердження компетентним органом державної влади або місцевого самоврядування.
3) Згідно з п. 12 ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" органи державної влади та органи місцевого самоврядування не пізніше п'яти робочих днів після прийняття рішень про затвердження землевпорядної документації надають Держземагентству копію такого рішення.
Після отримання відповідної копії кадастровий реєстратор вносить відомості про затвердження документації із землеустрою у Державний земельний кадастр.
При цьому цілком логічним є запитання: які правові наслідки виникають, якщо відповідна землевпорядна документація не буде затверджена органом державної влади або органом місцевого самоврядування з тієї або іншої причини? В такому випадку кадастровий реєстратор після закінчення одного року з моменту реєстрації повинен скасувати державну реєстрацію земельної ділянки на підставі ч. 2 п. 114 Порядку ведення земельного кадастру, оскільки речове право заявника на таку ділянку не було зареєстроване.
4) Після прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність/користування зацікавлена особа подає державному кадастровому реєстратору заяву про державну реєстрацію прав щодо такої земельної ділянки.
Згідно зі ст. 28-1 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон про реєстрацію прав), яка вступила в силу з 1 січня 2013 року, кадастровий реєстратор у день подання такої заяви передає його в Укрдержреєстр в електронній формі разом з відповідними документами.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2013 року заявнику не потрібно повторно звертатися в Укрдержреєстр для реєстрації свого права і повторно надавати туди всі необхідні документи.
5) Державний реєстратор прав проводить державну реєстрацію права на земельну ділянку. Статтею 19 Закону про реєстрацію прав передбачено перелік документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності (правовстановлюючі документи).
6) Реєстратор прав протягом чотирнадцяти робочих днів здійснює державну реєстрацію права на земельну ділянку і висилає кадастровому реєстратору документи про реєстрацію та свідоцтво про право власності, якщо видача такого свідоцтва передбачена Законом. Кадастровий реєстратор видає дані документи заявнику.
7) Кадастровий реєстратор вносить до Поземельної книги інформацію про власників або користувачів земельної ділянки після одержання відповідної інформації від органу державної реєстрації прав в порядку інформаційного обміну.
При цьому, якщо кадастровий реєстратор не отримає інформацію про державну реєстрацію права на земельну ділянку протягом одного року, він скасовує державну реєстрацію земельної ділянки.
Таким чином, нова процедура оформлення права на новостворену ділянку не передбачає додаткових складнощів для суб'єктів прав на земельні ділянки, оскільки, буде проходити в режимі "єдиного вікна".
Навпаки: оформити право власності на таку ділянку буде набагато простіше, зважаючи на скасування державних актів та досить чітку регламентацію строків реєстрації земельної ділянки та строків реєстрації прав на неї.
Як і будь-які інші глобальні нововведення, нова система державної реєстрації земельних ділянок і прав на них повинна деякий час попрацювати, щоб залучені особи могли повною мірою відчути всі її переваги або недоліки.
Таким чином, Закон України "Про Державний земельний кадастр" містить в собі багато цікавих положень, які зможуть прояснити, а в деяких випадках поліпшити ситуацію в регулюванні певного кола земельних правовідносин. Залишається тільки сподіватися, що цей Закон буде ефективним у питаннях державної реєстрації земельних ділянок.
Людмила Мярковська,
начальник управління Держземагентства у Ковельському районі Волинської області.
Залишити коментар