Право на обов'язкову частку та визначення розміру обов'язкової частки у спадщині
Ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Ст.1223 ЦК визначає пріоритети в порядку закликання до спадкування, а саме: спочатку закликаються спадкоємці за заповітом, а потім спадкоємці за Законом. Однак трапляються випадки, коли до спадкування одночасно закликаються як спадкоємці за заповітом, так і спадкоємці за Законом, наприклад, якщо заповітом не охоплено усю спадщину. Однак, є певні переваги права на обов'язкову частку над правом спадкоємців отримати спадщину за заповітом.
Так, ст. 1241 ЦК передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за Законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням стосунків між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Слід звернути увагу, що відповідно до Цивільного кодексу 2004 року, утриманці не мають права на обов'язкову частку у спадщині. Такі особи спадкують лише як п'ята черга спадкоємців за Законом. Але при цьому введені додаткові умови – утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менше, як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для нього єдиним або основним джерелом засобів для існування.
Також, ч. 1 ст. 1276 ЦК передбачено, що у випадку, якщо спадкоємець за заповітом або за Законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Таким чином, право на обов'язкову частку є особистим та спадкоємець, який претендує на обов'язкову частку у спадщині, повинен подати заяву про прийняття спадщини. Фактичне прийняття обов'язкової частки у спадщині законодавством не передбачено.
У випадку, якщо особа, яка має право на обов'язкову частку, умисно позбавила спадкодавця життя, необхідно керуватися вимогами ч. 6 ст. 1224 ЦК України (усунення від права спадкування).
Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за Законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за Законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
На практиці можуть виникнути питання:
1. Особа має право на обов'язкову частку у спадщині, однак ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, відповідно до вимог ч. 5 ст.1224 ЦК, а тому інші спадкоємці заперечують проти одержання частки у спадщині такою особою. При вирішенні цього питання слід звертатися до суду, так як особами, які мають право на обов'язкову частку, є неповнолітні, малолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдови (вдівці), непрацездатні батьки, які через стан здоров'я, вік, хворобу, або іншу причину не мали можливості доглядати за спадкодавцем.
2. Чи мають право на спадкування на обов'язкову частку у спадщині непрацездатні батьки (усиновлювачі) після смерті їхньої дитини, які хоча і не були позбавлені батьківських прав, але ухилялися від обов'язку утримувати дитину. Якщо є докази, що батьки ухилялися від утримання дитини, не платили аліментів, призначені судом, були у розшуку, то за рішенням суду така особа може бути усунута від спадкування.
3. Стосовно спадкування чоловіка (дружини) на обов'язкову частку, коли шлюб був визнаний недійсним після смерті одного із подружжя, слід керуватися ст. 45 СК України, згідно з якою недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, зокрема права спадкування у першій черзі та права на обов'язкову частку (статті 1241, 1261 ЦК, 39, 40,41 СК).
4. Стосовно спадкування дитини за правом на обов'язкову частку після смерті батьків, якщо шлюб між ними був визнаний недійсним після їх смерті, слід керуватися статтею 47 СК України: недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків та дитини, яка народилася у цьому шлюбі, тому дитина має право спадкувати після смерті батьків як на обов'язкову частку, так і як спадкоємець першої черги.
5. При встановлені кола осіб, які мають право на спадщину, необхідно визначити їх непрацездатність. Непрацездатність утриманця, пов'язана з віком, перевіряється за паспортом, свідоцтвом органу цивільного стану про народження; непрацездатність, пов'язана зі станом здоров'я (1, 2, 3 груп інвалідності), – за пенсійною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи.
6. Неповнолітніми є діти до 18 років. Проте, відповідно до статті 35 ЦК з 16 років особа може працювати за трудовим договором і їй надається повна цивільна дієздатність. Повною цивільною дієздатністю можуть наділятися і особи, які записані матір'ю і батьком дитини. Але, відповідно до цього, особи, які не досягли 18 років, навіть маючи повну цивільну дієздатність, не позбавляються права на обов'язкову частку у спадщині.
Наталія Козоріз,
приватний нотаріус.
Ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Ст.1223 ЦК визначає пріоритети в порядку закликання до спадкування, а саме: спочатку закликаються спадкоємці за заповітом, а потім спадкоємці за Законом. Однак трапляються випадки, коли до спадкування одночасно закликаються як спадкоємці за заповітом, так і спадкоємці за Законом, наприклад, якщо заповітом не охоплено усю спадщину. Однак, є певні переваги права на обов'язкову частку над правом спадкоємців отримати спадщину за заповітом.
Так, ст. 1241 ЦК передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за Законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням стосунків між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Слід звернути увагу, що відповідно до Цивільного кодексу 2004 року, утриманці не мають права на обов'язкову частку у спадщині. Такі особи спадкують лише як п'ята черга спадкоємців за Законом. Але при цьому введені додаткові умови – утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менше, як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для нього єдиним або основним джерелом засобів для існування.
Також, ч. 1 ст. 1276 ЦК передбачено, що у випадку, якщо спадкоємець за заповітом або за Законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Таким чином, право на обов'язкову частку є особистим та спадкоємець, який претендує на обов'язкову частку у спадщині, повинен подати заяву про прийняття спадщини. Фактичне прийняття обов'язкової частки у спадщині законодавством не передбачено.
У випадку, якщо особа, яка має право на обов'язкову частку, умисно позбавила спадкодавця життя, необхідно керуватися вимогами ч. 6 ст. 1224 ЦК України (усунення від права спадкування).
Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за Законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за Законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
На практиці можуть виникнути питання:
1. Особа має право на обов'язкову частку у спадщині, однак ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, відповідно до вимог ч. 5 ст.1224 ЦК, а тому інші спадкоємці заперечують проти одержання частки у спадщині такою особою. При вирішенні цього питання слід звертатися до суду, так як особами, які мають право на обов'язкову частку, є неповнолітні, малолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдови (вдівці), непрацездатні батьки, які через стан здоров'я, вік, хворобу, або іншу причину не мали можливості доглядати за спадкодавцем.
2. Чи мають право на спадкування на обов'язкову частку у спадщині непрацездатні батьки (усиновлювачі) після смерті їхньої дитини, які хоча і не були позбавлені батьківських прав, але ухилялися від обов'язку утримувати дитину. Якщо є докази, що батьки ухилялися від утримання дитини, не платили аліментів, призначені судом, були у розшуку, то за рішенням суду така особа може бути усунута від спадкування.
3. Стосовно спадкування чоловіка (дружини) на обов'язкову частку, коли шлюб був визнаний недійсним після смерті одного із подружжя, слід керуватися ст. 45 СК України, згідно з якою недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, зокрема права спадкування у першій черзі та права на обов'язкову частку (статті 1241, 1261 ЦК, 39, 40,41 СК).
4. Стосовно спадкування дитини за правом на обов'язкову частку після смерті батьків, якщо шлюб між ними був визнаний недійсним після їх смерті, слід керуватися статтею 47 СК України: недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків та дитини, яка народилася у цьому шлюбі, тому дитина має право спадкувати після смерті батьків як на обов'язкову частку, так і як спадкоємець першої черги.
5. При встановлені кола осіб, які мають право на спадщину, необхідно визначити їх непрацездатність. Непрацездатність утриманця, пов'язана з віком, перевіряється за паспортом, свідоцтвом органу цивільного стану про народження; непрацездатність, пов'язана зі станом здоров'я (1, 2, 3 груп інваліднос
Залишити коментар