Син убив батькаБагато бід та неприємностей могли б оминути оселі окремих наших земляків, якби не надмірна їхня любов до оковитої. Батьки стають тоді чужими, а діти – зайвими. Кохані робляться ненависними, а друзі – ворогами.
А скільки сімей не розпалося б, якби хтось із подружжя, хто небайдужий до спиртного, був розумніший і розсудливіший. Бо ж, зазвичай, люблять один одного, цінують, а в похміллі втрачають приязнь.
Наприкінці минулого року трагічний випадок шокував жителів Ковельщини: п’яний син у Старих Кошарах під час сварки вбив батька. За даним фактом була порушена кримінальна справа.
...Те, що Михайло Г. не ладив зі своїм батьком, ні для кого з односельчан не було секретом. А все через те, що, на батькове переконання, син замість того, щоб знайти пристойну роботу і обзавестися сім’єю, перебивається таким-сяким заробітком, шукаючи щастя на дні чарки. Вже й вік не той, щоб байдики бити. Он інші в його віці давно сімейні, діти закінчують школу. А він у свої 39 ще досі холостякує, тільки й думає, де б то похмелитися.
Проте батько, докоряючи сину, давав йому протилежний «приклад» — сам частенько заглядав у чарку.
Того нещасливого дня Михайлу трапилось підзаробити. Разом з товаришем допомагали односельчанину по господарству. Як годиться, господар віддячив могоричем. Але, звісно, цим не обійшлося. Лишень «розігрівшись», хлопці вирішили продовжити «бенкет» в Михайлового сусіда. Тож, прихопивши пляшку, подалися до нього. Випили-закусили, та й розійшлися по своїх кутках.
Вдома Михайлу, як завжди, своїми докорами почав докучати батько. Мовляв, той ніде не працює, а коли й з’явиться «зайва» копійка, втримати її не може – усе пропиває. Михайло змовчувати не збирався. Тим більше, що батько теж був напідпитку. То чого до нього чіпляється? Слово за словом – і зав’язалася сварка. Як на те, ні матері, ні сестри Михайла не було вдома.
Не стерпівши синового нахабства, чоловік схопив свого ціпка (бо трохи накульгував) і замахнувся ним на парубка. Але Михайло не вгамувався. Швидше навпаки. Ще більше роздратувавшись, вирвав ціпка з батькових рук і відкинув його геть. Та й тоді не відступився й накинувся на старенького з кулаками. З усієї сили лупцював його в груди і не міг зупинитись…
Залишив у спокої батька тоді, коли той, не витримавши синової «ласки», упав на підлогу. Молодик же пішов до своєї кімнати.
Трохи перепочивши, вирішив знову «навідати» батька. Той лежав на ліжку й дивився телевізор. Невідомо з якої причини, Михайло знову «розійшовся». І не на жарт. Наче навіжений, копав його ногами ще раз і ще… Та, не втамувавши люті, прожогом кинувся на кухню. Миттю звідти повернувся, а в руках тримав ножа…
Про те, як знущався над рідною людиною, Михайло ледве пам’ятає, бо був, як запевняв згодом у ході слідства, надто п’яний. Але таки зізнався правоохоронцям у тому, що батька вдарив ножем у груди він – його син. Чоловік помер на місці трагедії.
Опинившись на лаві підсудних, Михайло Г. визнав свою вину та розкаявся в скоєному. За вбивство батька йому присуджено 10 років позбавлення волі.
Іван ТУСЬ,
начальник слідчого відділення Ковельського міськвідділу УМВС України у Волинській області.
Вікторія ТАРАСЮК.
Залишити коментар