П’ять синів одної мами
У будинку живуть самі.
Усі дружні, не пустують,
Один одного шанують.
Хто ці братики – вгадайте,
А у мене не питайте.
Хатка їхня невеличка,
Звуть її всі…
Куди йде – ніхто не знає,
Він ні з ким не розмовляє.
Свою хатку не лишає,
Як стежиною гуляє.
Все кудись повзе, повзе
Й на собі той дім везе.
Завжди суне за собою…
Хто ж він?
Чи вгадаєм ми з тобою?
Довгий хвіст ця птиця має,
По деревах все стрибає.
Скрекотуха білобока...
Звуть її усі...
Галина ОЛІФЕРЧУК.
Хоч зима уже надворі,
В мене вдосталь є в коморі:
Груші, яблука червоні
(Ледь тримаю у долонях)
Ще й пекучий часничок…
В мами я – помічничок.
Грип мене не налякає –
Вітаміни я вживаю!
Я – хлопчик не ледар, вкраїнського роду,
Люблю працювати в саду й на городі.
А ну ж бо скажіть щиру правдоньку, люди.
Чи добрий господар із мене буде?
Текст і фото Галини ОЛІФЕРЧУК.
смт Люблинець.
НА ЗНІМКУ: Захарчик ОЛІФЕРЧУК.
Залишити коментар