Всяка всячина / Посиденьки з Охрімом Свиткою

14.02.2013

Бувальщина про моє "кохання"

Шановний Охріме!
З нагоди свята закоханих хочу розказати бувальщину зі свого молодого життя. Було це в радянські часи, а сума штрафу, який довелося сплатити,  тоді становила 30 карбованців.
До чого тут штраф, запитаєте? А ось послухайте.

Закоханими ми були - я і дівчина
 Ніна.
Була потреба десь під осінь
 привезти з поля сіно.
Привезли з поля сіно та й склали
 у стодолу.
Ніна мене запросила сідати
до столу.
А на столі – смачна закуска,
Не їв такої зроду.
Були й домашня гуска,
Первак свого "заводу".
Кажу своїй дівчині: "Сідай до
мене, Ніно!
І вип'ємо по тій причині,
Що привезли додому сіно".
Хильнули  по одній, а
там – по дві чарчини,
І після того вже  пили без
 всякої причини.
"Вкинув" вправно пару
 склянок сходу -
Майбутній тесть,
що тато Ніни.
Носив усе він гірку
 "воду",
Не знаючи спочину.
А потім каже: "Ночуй
у нас, мій сину!
Ти - нашая потіха!".
Мені ж так захотілось
Із вітерцем проїхать.
Не послухав свого
 тестя –
В дорогу подався.
Тільки в'їхав на
 перехрестя,
Де й інспектор взявся.
"Чи пили сьогодні?"
"Та навіть не нюхав!"
А від сорому почервоніли
І обличчя, й вуха.
Добрячу я дістав
 "зарядку",
Не здалося мало.
Заніс у банк тридцятку,
Ще й права забрали.
Тепер встаю спозаранку,
Немає коли спати.
Бо біжу я щоранку
Биків доглядати.

Отож, моя порада, любесенькі
 друзі:
Косіть сіно в полі, лузі,
В стодолу складайте.
Тільки потім горілку
З тестем не хиляйте.
Краще милу поцілуйте,
Міцно обніміте,
У любові, мирі й дружбі
Сто літ із нею живіте!
Гордій СИЧУК.
с. Луківка.

З колекції Ігоря Вижовця

Добрий день, Охріме Свитко!
Для учасників посиденьок хочу запропонувати іскринки-смішинки із своєї "торбинки".

• Продається приставка для прийому передач супутникового телебачення. В комплект входить супутник.
• Загубився споживчий кошик з буханцем чорного хліба.
• Молодий кваліфікований лікар випише рецепт проти будь-яких ліків.
• Лікую невиліковні хвороби. Оплата – наперед.

Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
с. Гредьки.

Мій варіант підпису

Пане Охріме!
Прийнявши Ваше запрошення, надсилаю свої варіанти відповіді до малюнка у "Вістях Ковельщини" від 24 січня ц. р.
Нащо я на світ
 вродився, –
То і сам не знаю.
Весь свій вік ховатись
 мушу,
Від усіх втікаю.

Щоб мисливцеві на очі
Заєць не попався,
За рибалку сіромаха
Швидко заховався.
– Бо рибалки – добрі
люди.
Я їм довіряю.
А мисливці – дуже хитрі,
Тож від них й втікаю.

Хтось подумає, що я
Рибу полюбляю.
Я ж насправді
від мисливця
Шубчину ховаю.
Галина ОЛІФЕРЧУК.
смт Люблинець.