Як не скликання – то народу гиканняШановний пане Охріме!
Спостерігаючи за подіями, які відбуваються у Верховній Раді, я подумав: а чи не краще було б, якби після виборів усі нардепи поверталися у свої округи і працювали на місцях?
Людям було б краще "вибивати" із них виконання даних обіцянок, та й житло у Києві не слід би було давати. Хай би збиралися наші обранці у визначені дні і голосували за необхідні закони.
Звичайно, це лишень мої пропозиції-мрії. Але коли згадаєш, що в Україні тисячі, якщо не мільйони людей не можуть наповнити горезвісний споживчий кошик, а пани-депутати біля владного корита не можуть помиритися, то, чесно кажучи, слів для обурення не вистачає…
На цю тему – мій малюнок:
– Сусідко, куди ви з тими яйцями?
– До Верховної Ради.
– Навіщо нардепам Ваші яйця? Вони вареники з ікрою їдять.
– А я до них не з тим.
– А з чим?
– Вони тепер там часто цілодобово сидять. То нехай хоч мені курчат висиджують. Все-таки якась користь буде.
– То почекайте: я й свої яйця передам.
Текст і малюнок
Степана ТЮБАЯ.
м. Ковель.
А погода в нас не літня:
Сніг долежав аж до квітня.
Знову закрутило, замело,
Наче біс вставляє помело.
Доля нам несе таку загрозу
Від води, від снігу і морозу.
Як відступлять холода –
Сніг розтане, потече вода.
Та й поставить ще умови,
Що узуєм чоботи гумові.
І ні вдень не знімем, ні вночі
Та сидіти будем на печі.
Потече вода по підвіконню,
Люди будуть в хаті у полоні.
Буде рівень той щодень рости,
Позриває греблі і мости.
І скажу вам нишком, поміж нами:
І торнадо будуть, і цунамі.
Тож готуймо весла і човни –
Може, і врятують нас вони.
Скажу й про інше, куди я дінусь:
Буде "плюс", а, може, й "мінус".
Якщо я помилюся – не біда.
Хай мене поправить Кульбіда.
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ,
народний метеоролог.
м. Ковель.
Ми віримо в Україну, її щасливе майбуття. Але щоб наш "поїзд" досяг поставленої мети, ще не побудували ми платформи.
Пан Президент і його апарат працюють день і ніч, щоб покращати життя людей й провести необхіднії реформи.
Працюють так, що аж ллється піт з чола, не встаючи з-за стола, і думають, щоб не натворить чогось лихого на життєвих крутих розвилках.
А що таке реформи? Це – постійне навчання на зроблених помилках.
Тож хай щастить їм у ділах, а не лише на словах. Хай буде більше добрих справ, щоб всі казали: "Уряд прав!".
Гордій СИЧУК.
с. Луківка.
Дід Роман і баба Тома
Вже давненько сидять вдома.
Як почався снігопад,
Все пішло в них невпопад.
Вже набридло їм сидіти
І не знати, що робити.
"Мила Томо, ось вже й ранок.
Може, вийдеш хоч на ганок?
Бо в крамницю треба бігти –
Хліба в хаті ані крихти!".
"Чи ти, Ромо, з глузду з'їхав?!
Чи у ситуацію не "в'їхав"?
Ні на крок я від порогу!
Хочеш, щоб зламала ногу?".
"Не журись, моя старенька!
Я сам збігаю швиденько.
Куплю хліба і пляшчину –
Тож не вмремо й не загинем".
Неля ТРОШИНА.
м. Ковель.
Залишити коментар