Вогняне мерехтить у хмарах гореДим над Прип'яттю – над
Україною,
Бур'янами двори поросли.
Зона дихає мертвою прірвою,
Смутку повні стоять криниці.
Змій зловісний здійнявся угору,
Жовтим попелом впав у журбі.
Вогняне мерехтить в хмарах горе,
"Мирний" атом заліг в борозні.
Смерч Чорнобильський суне
й донині –
Полиновим сузір'ям горить.
Укриває стражденне довкілля,
У дозиметрах серця щемить…
Лихо квітневе – невидиме –
Тихо й безмовно димить.
Болем людської трагедії
Душі у веснах ятрить.
Лихо – ядром розпанахане –
Вибухом стало земним.
Небо скалічили атоми –
Гірко жахнувся полин…
Іван ЯРОШИК.
Залишити коментар