У кожного своя Голгофа є…У кожного своя Голгофа є.
Він ніс свій хрест, Його вели на страту.
Не зрікся, не продав життя своє
Він за мізерне прощення Пілата.
З Ним йшли кати, що знали ремесло,
Несли знаряддя: цвяхи і сокиру,
І натовп із цікавості несло
Дізнатись, як страждатиме за віру.
Юрба котилась, як дев'ятий вал,
І шурхотів пісок гадюковато.
В очах світився нетерпіння шал.
О, як в нас полюбляють розпинати!
Він мовчки йшов. Кожен наступний крок
Все наближа мету життя і смерті.
Коли душею прагнеш до зірок,
То з вірою не так вже й страшно вмерти.
Кати в повітрі хрест важкий звели.
І він злетів над натовпом крилато.
Юрба завмерла: "Ми перемогли
Його учення, кинувши на страту?!".
І кожен раптом чітко зрозумів:
Людина тлінна, можна її вбити,
Та дух, яким світивсь Ісус й горів,
Навіть розп'яттям не дано згасити.
Олена МОКРОУСОВА.
Несе одухотворену надію
Молитви віра на буття людське.
Нашле добра й весняного розвою,
Сповиє Світлим Днем усе живе.
Довкіллям линуть Великодні дзвони
До всіх усюд, до всіх сердець.
Слова любові вторять Неба співи:
"Христос Воскрес! Воістину Воскрес!"
Яйце Пасхальне – Сонечко небес –
Освятить Всесвіт – як Христос Воскрес!
Засяє паска – як Христос Воскрес!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Іван ЯРОШИК.
Залишити коментар