Посиденьки з Охрімом СвиткоюСьогодні, любі друзі, посиденьки присвячені одній з найзагадковіших і найінтимніших сфер людського життя – коханню.
Наші місцеві гумористи й сатирики по-своєму підійшли до висвітлення цієї делікатної теми. Що з того вийшло – судити вам, шановні читачі.
Охрім СВИТКА.
Іди до мене, Дездемоно!
Я придушу тебе не так,
Як дикий мавр, за мниму зраду.
Я – ніжний, ласкавий козак.
Куди там маврам легковажним
Змагатись з славним юнаком!
Візьму за руку з ніжним словом,
Попещу ніжки язиком.
Тому вирішуй без вагання –
Козак не тільки бойовик.
Він виграє і це змагання,
Бо кидать слів дарма не звик.
Йому не страшні ні гусари,
Ані жовніри й москалі.
Об землю шапкою ударить,
Що так не зможуть й королі.
Відчуєш, мила, ти блаженство,
Якого не забудеш аж повік.
Візьме любов та верховенство,
Бо я – це справжній чоловік!
Пофантазував потомственний козак
Яків ЛАВРЕНКО.
(сценка на одну дію)
Сільське подвір'я. Ніч. З хати виходить дебела жінка.
Жінка (сама до себе): – І де ж те опудало поділося? Куди йти його шукати?
Раптом в темряві щось заворушилося і застогнало: це навкарачки лізе чоловік.
Жінка: – Ти чого повзеш на чотирьох, як та скотина?!
Чоловік: – Ой, пече мені, Марусенько, пече отут! (рукою показує нижче спини).
Жінка: – Горілку в горлянку лив, а пече ззаду?
Чоловік: – Ой, не лайся, кохана. Ліпше зроби мені компрес.
Жінка: – Зараз я тобі зроблю компрес, п'янюго! Краще розкажи, де ти так нализався? З ким, чортяко, пив?
Чоловік: – З кумом.
Жінка: – Не бреши, бо зараз піду до кума і запитаю.
Чоловік: – Не йди!
Жінка: – А чому не йти?
Чоловік: – Бо кум вже, мабуть, спить – на полюванні був.
Жінка (здивовано): – То ти, значить, з кумою пив?!
Чоловік: – Та ні. З кумом.
Жінка: – Ти що – мене за дурну маєш? Сам казав, що кум на полюванні був.
Чоловік: – Ми з кумом ще вдень пили, як він удома був.
Жінка: – То де ж ти вештався до цієї пори?
Чоловік: – В куми спав.
Жінка: – Ах, сволото! Заснув, значить, вже після того, як з кумою "отого"…
Чоловік: – Та ні! Заснув я в комірчині. Замерз, бо опалення нема. То кума мене своїм халатом вкрила. Аж тут кум нарвався – повернувся з полювання.
Жінка (зацікавлено): – І що?
Чоловік: – Схопив кум ружжо і просто в зад мені вцілив. Скільки солі вгатив, навіть не знаю. Але пече мені, пече! Приклади щось холодненьке.
Жінка (зі злістю): – Он бочка з водою. Отуди і сядь. Може, за тиждень викиснеш, дурню.
Чоловік: – Ну й безсердечна ти, жінко!
Жінка: – Не подобаюсь – іди до куми. Хай лікує. Може, кум навчить тебе розуму – вже не сіллю…
Чоловік, похнюпившись, іде до бочки з водою. Жінка, сплюнувши спересердя йому услід, пішла до хати і замкнула двері.
(завіса).
Віра СЕМЕНІЙ.
Василь КУРОВСЬКИЙ.
— Хороша господиня Марія, а Семену все не так, з ранку до вечора її пиляє...
— Що ж, треба і йому чимось займатися.
Мал. А. ВАСИЛЕНКА.
Залишити коментар