Мій краю дорогий...Мій краю дорогий –
земля-Волинь!
Волинське небо – віковічно
чисте.
Де ще знайти таку озерну синь,
Наповнену глибинами
Полісся?
Край – скарб джерельної
казкової краси.
Русалки пісня – на вустах
сопілки.
Де віднайти такі смарагдові
ліси,
Оспівані душею й серцем
Українки?
Колиски оберіг, охрещений
в борні,
Закоханий у диво весен
солов'їних.
Колосяться жита у горні
родовому зір,
Калини барви-награші
бринять
На хвилях Світязя стокрилих…
На рідній Волині –
Жита-вруна спілі.
На милій Волині –
Веселка квітує рясна.
На отчій Волині –
Черпай неньки сили.
Перевесел криниця –
Берегиня свята.
Іван ЯРОШИК.
Залишити коментар