Літо скінчилося — гумористи, до роботи!Отож, любі читачі, як не печально говорити, але й цьогорічне літо пішло в небуття. Про відпустки, канікули, відпочинок у декого з нас залишилися тільки приємні спогади.
Але й осінь має свої принади. "Бабине" літо, копання картоплі, заготівля овочів на зиму, збирання грибів — що може бути приємнішого для нас, волинян?
З початком осені у театрах, на телебаченні - новий сезон. Кожен наввипередки хоче потішити глядачів чимось новеньким й оригінальним. Починаю і я новий "сезон" на своїх посиденьках. А тому чекаю від моїх постійних завсідників цікавих гуморесок, фейлетонів, байок. Кращі доробки, як завжди, будуть відзначені призами, а, можливо, навіть гонорарами. І хоч вони у нас не завжди великі, але в даному випадку розмір не має значення.
Головне – одержати задоволення від спілкування із читачами "Вістей Ковельщини". І право на отримання такого задоволення в новому "сезоні" першим отримує добре відомий нам Кость Волинський. Його гумореска називається коротко і ясно – "Лопата".
Охрім СВИТКА.
Чи дочекаємось ми нині
Розвитку промисловості в своїй країні?
Бо сьогодні фору всім дають китайці:
Беручкі вони до роботи, а ми проти них —
"голодранці".
Українська корупція досягла вже вершини,
Підім'яла під себе всього
виробника.
Ще недавно підприємства були
народними,
А тепер українці — в ролі бідняка.
Новий власник із далекого Кіпру
Інвестиції нам постійно
присилає.
За допомогою їх латає
економічну "дірку".
Ще й на зарплату робітника
вистачає.
Ті ж підприємства, що ще на
"плаву"
І в яких господар не є депутатом,
Взяті в таку бюрократичну
кабалу,
Що визволити їх можна тільки…
мандатом.
Через день на цих фірмах, неначе
кротів,
Ми бачимо різного роду хитрих
інспекторів.
Кожний з них припис директору
вручає,
І той відповідно штраф в
казну висилає.
А різних контролюючих
структур
В нашій державі приблизно
сімдесят.
Вони, наче дамоклів меч,
Над підприємствами
"висять".
Ось одного разу до
товариства,
Що виготовляє певну
продукцію,
Прийшов на перевірку
інспектор,
Який в житті знав тільки
інструкцію.
Ходив по заводу,
приглядався,
Давав всім свої "дарунки",
Порушення дрібні записати
старався,
Щоб потім виставити винним рахунки.
І ось біля механічної дільниці
Натрапив він на пожежний щит.
Різко розширилися його зіниці,
Бо в очі впала лопата-штик.
Швидко покликав механіка цеху,
Тицьнув пальцем на дерев'яний щит,
Дістав свого він протокола
Й почав писати наступний "зміст".
"Лопата зроблена не по стандарту.
Не підходить вона на пожежний щит.
Ручка у неї коротка і не шліфована,
Та й сама лопата має поганий вид".
Одним словом, по одній лопаті
Інспектору вдалось весь акт списати,
Що ручку потрібно замінити,
Прооліфити. І два рази пофарбувати.
Саму лопату потрібно рівняти,
Зачистити від бруду та іржі.
Потім потрібно поґрунтувати
І за допомогою емалі
пофарбувати.
Механік згадав про низьку
зарплату,
Рука полізла до потилиці,
Другою схопив злощасну
лопату
І викинув подалі від дільниці.
В інспектора очі на лоб аж
полізли,
А механік спокійно йому
промовляє:
"Пишіть порушення по одному
пункту,
Що на пожежному щиті "лопати
немає".
Хочу звернутись до міністрів
усіх,
Що владно сидять на Олімпах
своїх.
Якщо накази галузеві економіці
не допомагають,
То нехай структури Ваші
працювати не заважають!
Кость ВОЛИНСЬКИЙ.
Залишити коментар