До наступних зустрічей!Шановні читачі!
Сьогодні ми з вами зустрічаємося востаннє. Ні, ні – не подумайте чогось поганого. Зустрічатися будемо й надалі, але вже в іншому, як тепер кажуть, форматі: щомісячному, а не щотижневому.
Чому? Бо сучасне життя вимагає змін. І не тільки в політиці (чого, на жаль, деякі політики і можновладці в Україні не розуміють), а й у подачі газетних матеріалів, в тому числі –сатирично-гумористичних.
Виходячи з цього, повідомляю, що добірка "Посиденьки з Охрімом Свиткою" виходитиме рідше, але більшим обсягом – на цілу сторінку. Так що моїх співбесідників і дописувачів прошу не розслаблятися, а надсилати нові тексти своїх публічних "виступів".
Заодно інформую, що цими днями журі підбило підсумки конкурсу "Сміх здолає зло". Переможцями визнані такі гумористи і сатирики Ковельщини:
Галина Оліферчук (смт Люблинець); Яків Лавренко (м. Ковель); Ігор Вижовець (с. Гредьки); Віра Семеній (м. Ковель); Федір Савлук (м. Ковель); Степан Тюбай (м. Ковель); Аркадій Чабанчук (с. Новий Мосир); Кость Волинський (м. Ковель); Валентина Остапчук (смт Голоби); Анатолій Семенюк (м. Ковель); Андрій Ткач (м. Ковель); Віталій Лихобицький (м. Ковель).
Щиро вітаю земляків-дотепників і запрошую прибути до редакції газети "Вісті Ковельщини" у вівторок, 4 лютого ц. р. о 10-й годині для одержання призів.
А на завершення сьогоднішніх посиденьок – декілька гуморесок на актуальні теми одного з лауреатів конкурсу Віталія Лихобицького.
До наступних зустрічей, шановні читачі і дописувачі!
Охрім СВИТКА.
У лісі стара Горила
З Макакою говорила
Про життя-буття, про справи,
Про події у державі.
Як макаківські громади
Обирають в лісі ради?
Чи в них також ліві й праві
У баталіях кривавих
Поміж себе б'ють лоби
Й рвуть на сесіях чуби?
Які депутати в раді?
Чи трибуна у блокаді?
Які у макак порядки
Відносно сплат податків?
Де живуть? Чи під кущем
Промокають під дощем?
Чи горили нагорі
Вимагають хабарі?
Чи всі мавпи в лісі раді
Макаківській новій владі?
А Макака до Горили:
– Ми ж про це вже говорили.
Чи я тобі не казала?
Є в нас і сесійна зала,
І натхненники ідей.
В лісі все – як у людей:
Є і рада, й депутати.
Тільки в нас свої примати.
Молоді є й з сивиною,
Кума з кумом, кум з кумою.
Як в людей. В нас поруч з татом
Синок служить депутатом.
Депутатами повік
Є дружина й чоловік.
І всі рішення нагально
Приймають колегіально
(Так менше відповідально).
Порядки в нас непогані:
Обранці недоторканні,
Як вареники в сметані.
У відпустку їздять в пущу,
Або в джунглі, в саму гущу.
Бо вони у нас примати.
Хто ж їх буде в нас тримати?
Їм треба відпочивати.
Присилають рознарядки,
І ми платимо податки.
Перспектива непогана
В лісі в Орангутанга.
Можливо, ще повезе
В нашім лісі – Шимпанзе.
Вона в опозиції
Пише пропозиції
Щодо інвестиції.
Хоче підписать угоди,
Щоб всі мавп'ячі незгоди,
Незалежно від погоди,
При наявності кордонів,
Могли бігать до бізонів.
В неї купа цих ідей.
Я ж кажу – все, як у людей...
Ще живе на білім світі
В недалекому повіті
Такий собі пес сіренький,
Ще жвавий, хоч і старенький.
Живому не скажеш: "Жив" –
Він господарям служив.
Недаремно хліб жував,
Бо добро сторожував.
Відміряв немало кроків
За повних 26 років.
Нагороди мав усякі:
І грамоти, й подяки.
Здавалось би, міг по праву
Приймати і дяку, й славу.
Аж раптом він закульгав,
І господар так сказав:
– Іди, Сірко, нору рий,
Для сторожа ти старий.
Забирай свої манатки
Й чеши звідсіль без оглядки.
І прислужники-лакузи
Вивели Сірка із буди,
Від ланцюга відв'язали
І на двері показали:
– Хочеш – гавкай, хочеш – вий.
Все, Сірко, гуляй, старий!
За ворота відвели
І коліном в зад дали.
Ось таким належним чином
"Провели" на відпочинок.
Тепер Сірко спочиває,
Корм підніжний споживає.
Чи в людей так не буває?
Віталій ЛИХОБИЦЬКИЙ.
Залишити коментар