З династії залізничників19 лютого, у пору, коли вже майже весна легеньким подихом вітру і ніжним дотиком ще заспаного Сонця пробуджує природу, ювілей зустріне добре знана людина в нашому місті – голова ради ветеранів дистанції колії Яніна Владиславівна МОТИЛЬОВА.
Все своє життя жінка віддала роботі на залізниці, а тепер діти пішли по стопах своїх батьків.
Нелегка доля випала ковельчанці. В ранньому віці залишилась без тата, якого пам'ятає лише із фотографій або розповідей рідних (той, на жаль, загинув на війні). Тож виховання двох малолітніх дітей впало на руки єдиної годувальниці в сім'ї, яка самотужки піднімала доньок на ноги.
"Щоб отримати якісь додаткові гроші, мама пекла домашні пиріжки, аромат від яких розвіювався по всій хаті, і носила їх продавати на ринок", – пригадує епізоди із дитинства Яніна Владиславівна.
Сусіди добрими були, та й діти бачили, що матері нелегко, тож самі допомагали, як могли. "Жили ми на окраїні Ковеля, недалеко від нас ліс був. Тому не раз ми вдвох із сестрою дрова заготовляти їздили. Хоч і не жіноча це робота, та її не цуралися", – розповідає Яніна Мотильова.
Після закінчення школи дівчина сезонно влаштувалась колійним робітником на дистанцію колії, а згодом її офіційно прийняли в штат. Закінчивши заочно Чернівецький технікум залізничного транспорту, молода Яніна надовго "прописалася" на залізниці. До слова, це в них родинне, бо і батько дівчини трудився в паравозному депо.
Починаючи із 1963 року, жінка працювала на різних посадах. З 1985 по 2003 рік була головним бухгалтером. Звідси вийшла на заслужений відпочинок.
Залізничний вокзал поєднав і долі двох молодих людей (бо саме тут Яніна побачилась вдруге із своїм майбутнім чоловіком Володимиром, який працював у вагонному депо). Сподобавшись одне одному, молода пара незадовго після знайомства одружилася. В них народилися син і донька.
Пройшли роки. Діти повиростали, подарували батькам онуків. І вже й правнучок, який тішить прабабусю із прадідусем.
Про Яніну Владиславівну відгукуються як про одну із кращих голів ветеранських організацій серед підприємств залізничного транспорту. "Дуже гарний і здібний організатор самоврядування та дозвілля, який допоможе не тільки порадою і словом, а й конкретним ділом", – так говорять про неї.
У вільний час дружина, мама й бабуся вишиває бісером, клопочеться на дачі чи доглядає клумби біля дому. "Квіти – це моє захоплення, і без них я не можу", – зауважує турботлива господарка, яка доглядає за сімейством рослин, як за дітьми. "Як їх можна не любити?", – мило і тепло мовить жінка.
Тож хочеться щиро побажати ювілярці, щоб вона і надалі була такою життєрадісною та енергійною, щоб сили та здоров'я не покидали її, а доля завше балувала своєю прихильністю, даруючи приємні і щасливі миттєвості в житті!
Оксана БІРУК.
НА ЗНІМКУ: Яніна МОТИЛЬОВА.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар