У кожного – свій шлях у життіДеякі філософи стверджують, що справжня суть людини проявляється в екстремальних і критичних ситуаціях. Саме тоді кожен із нас демонструє, хто він є і чого вартий.
Для багатьох українців такою ситуацією був і залишається Майдан. Він яскраво висвітлив сильні сторони характеру протестувальників, готовність їх віддати навіть життя за Україну, її волю і народ.
Водночас Майдан переконливо продемонстрував брехливість, підступність і користолюбство колишньої влади. Очільники її говорили одне, думали друге, а робили третє. А найбільше дбали про особисту наживу.
На фоні майже злиденного життя пересічних громадян країни можновладці на чолі з В. Януковичем "відривалися" на всі сто. Про це розказано, написано і показано більше, аніж достатньо. Але все-таки знову й знову на світ Божий "виринають" факти, від яких волосся на голові трохи не підіймається. Ось що, наприклад, виявлено Генеральною прокуратурою під час недавнього обшуку помешкань екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького, який завбачливо чкурнув за кордон.
Як інформує "Українська правда", під час спецоперації вилучено матеріальних цінностей майже на 10 мільйонів американських доларів. У чотирьох (!) квартирах Ставицького знайдено 4,8 мільйона доларів, не розпакованих з американських обгорток, 49,8 кілограма золота та величезну кількість ювелірних виробів і годинників, найдешевший з яких вартує 3,5 тисячі "баксів". Мав цей пан і рахунки за кордоном.
Ось так жили і працювали на "благо" України наші урядовці. І Ставицький не один такий. То чи не варто в час, коли і держава, і народ переживають важкі випробування, економлять на всьому й збирають громадою кошти на потреби армії, оперативно прийняти спеціальний Закон, за допомогою якого вдасться вилучити вкрадені гроші у різного роду «ставицьких» і тим самим поповнити наш куций державний бюджет?
Можливо, тоді любителі владних крісел (і теперішні, і майбутні) пам'ятатимуть, що брехнею і злодійством світ обійдеш, та назад не повернешся…
Охрім СВИТКА.
Там, де твої стелилися стежки,
Тепер лежать шалені автотраси.
Комп'ютер замінив нам всі книжки,
Та не додав нам мудрості, Тарасе.
Вже ніби й незалежність здобули,
Та волі не відчули українці.
За гроші навіть душу продали
«Свої» князі у кожної провінції…
Одні хапають землю, де руда,
Маєтністю стають для інших гори.
У ріках забруднилася вода,
Бреде полями посивіле горе.
Присвоївши регалії й звання,
Ніяк не можуть поділити владу
Всі ті, кого обрали навмання
За хліб і гречку у Верховну Раду.
Ти на Чернечій думаєш горі
Про долю українців, їх потреби.
І інколи по-батьківськи вгорі
Веселку щастя стелиш нам у небі.
Валентина КЛЮНТЕР.
У болоті колотнеча:
Ні, не бавиться малеча –
Там справжнісінька війна:
Ділять крісло короля.
Жаба косу причепила
І сказала: "Я всім мила,
Я живуча, як ніхто,
Я й під льодом – як в пальто.
Буде вдячна всім сім'я –
Каралєвой буду я!".
Жило поруч Цуценя.
Сиділо й скиглило щодня:
"Дорога моя громадо!
Я – король, мені всі раді!".
Дядько Бусел закричав:
"А я крилами махав,
Я відлякував комах,
Мене знають по світах.
З'їм незграбне Жабеня,
І на троні буду я!".
А Бобер дививсь-дививсь,
Потихесеньку відплив,
Позбирав свою спільноту –
Зайняли усе болото.
Риба плавала й мовчала –
Їй в болоті місця мало.
Ніхто Рибу й не пита,
Чи їй треба короля?
Мені приснився дивний сон:
Неначе я - Наполеон.
Палати золоті блищать -
Оце так диво-благодать.
Поруч, на троні,
Білолиця
Сидить, всміхається
Цариця.
Сваровські камінці
Блищать,
Дивани в золоті
Стоять.
В люстерко глянув я
І зблід:
Дививсь на мене
Сивий дід.
І тут згадав я:
Боже милий,
Та я в палатах
Радзивілів!
Софія ВИШИВАНКА.
З пащі-хащі звір несе руїну –
Загарбати хоче Вкраїну.
Профашистський
агресор-маньяк –
Імператорський горе-пірат.
Русь по-київськи будемо гріти,
Булавою свинячу твар бити.
Українці – міцні козаки,
Славні лицарі – вірні бійці.
За порогами
Долі земної –
Течія Дніпр широкий
Несе.
Переливсь біль кобзарський
У море –
Мамай-воїн розправив
Надії плече.
Іван ЯРОШИК.
– Ах, вождь у нас – великий геній,
Розумний, добрий, просто красень –
Співали служки і лакеї,
Аж пінились роти в екстазі.
– Погляньте, мамо, дядько блазень, –
Озвалось в натовпі маля.
... Воістину, безсмертна казка
Про новий одяг короля!
Віра ПОДОЛЬСЬКА.
Залишити коментар