Ім'я цієї собачки знає весь світ. Хатіко для багатьох став символом вірності, самовідданої любові та справжньої дружби.
Цуценя породи акіта-іну народилося у листопаді 1923 року в японській префектурі Акіта. Песика подарував своєму колишньому викладачеві – професору імператорського університету в Токіо Хідесабуро Уено колишній учень-фермер.
До цього у родині уже було сім собак, тож нового чотирилапого улюбленця Уено назвав Хаті, що в перекладі з японської означає "восьмий". (Хатіко – зменшувально-пестливе від Хаті).
Коли Хатіко підріс, він став постійно супроводжувати господаря. Професор щодня добирався на роботу з передмістя Токіо. Хатіко обов'язково супроводжував його до залізничної станції, чекав, доки чоловік сяде у потяг, і йшов додому. Коли господар повертався з роботи, Хатіко уже чекав його на пероні.
Однак 21 травня 1925 року у науковця на роботі стався інфаркт. На жаль, врятувати його не змогли. Хатіко до пізнього вечора чекав на станції пана Уено. Він приходив на станцію щодня, терпляче чекаючи улюбленого господаря, а ночував на ганку професорського будинку. Родичі і знайомі Хідесабуро кілька разів забирали собаку до себе, але той щоразу втікав і повертався на станцію. Охлялого собачку підгодовували місцеві торговці, а залізничники стежили за тим, аби його ніхто не ображав.
Пес став відомим на всю Японію у 1932 році після публікації в одній з найбільших газет Токіо "Асахі Шимбун" статті "Відданий старий пес чекає повернення свого господаря, який помер сім років тому". Зворушлива історія підкорила серця японців: побачити Хатіко на станцію приїжджало багато людей.
Помер Хатіко 8 березня 1935 року неподалік вокзалу. В Японії оголосили день національної жалоби. Тіло Хатіко поховали поряд з могилою господаря.
13 листопада 1805 року – віденський різник Йоганн Ланер виготовив перші сучасні сосиски. Питання про те, хто саме винайшов сосиски, є давньою суперечкою між містами Франкфурт і Відень. Форму сосисок придумали у Франкфурті, а свинину і яловичину для їхнього виготовлення вперше з'єднали у Відні.
19 листопада 1891 року – в Німеччині продано першу іграшкову залізницю. Через декілька років ця іграшка стала найпопулярнішою в країні.
20 листопада 2003 року – в Антарктиді знайдено лід віком 900 тисяч років.
Одна жінка йшла паризькою вулицею і помітила відомого художника, який робив ескізи за столиком вуличної кав'ярні. Вона запитала його, чи може він зробити ескіз із неї за відповідну платню.
Художник погодився. За кілька хвилин малюнок був готовий.
– І скільки я вам винна? – запитала жінка.
– П'ять тисяч франків, мадам, – відповів митець.
– Але вам на все про все знадобилося лише три хвилини? – ввічливо нагадала художникові жінка.
– Ні, – заперечив чоловік, – для цього знадобилося все моє життя.
Висновок: неправильно судити про ціну роботи по тому, скільки часу витратили на її виконання.
Не бійтеся робити те, що не вмієте. Пам'ятайте, Ковчег побудував любитель. Професіонали побудували "Титанік".
Єдина справжня помилка – не виправляти своїх минулих помилок.
Життя – цікава річ: коли всі карти в твоїх руках, воно пропонує зіграти в шахи.
Справа не в тому, в яку ситуацію потрапляє людина, – це часто від неї не залежить. Справа в тому, як людина виходить з цієї ситуації, – це завжди залежить тільки від неї.
Рубрику веде Зоряна ВОЛИНЕЦЬ.
Залишити коментар