Інформаційна мозаїка21 листопада ми відзначатимемо Собор Архістратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних або, як скорочено називають в народі, день Святого Михайла. Це свято возвеличення Божих ангелів, найголовніший серед яких – архангел Михаїл.
Архангел Михаїл – архістратиг (грецькою – верховний воєначальник), полководець, воєвода вірних Богові ангелів, переможний ворог сатани, переможець зла.
Архангел Михаїл, зібравши військо благочестивих ангелів, виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана, який колись був найяснішим із небесних духів, за що і був названий Люцифером, загордився, захотів стати, як Бог. За це був скинутий разом зі своїм військом з Неба.
У народній уяві архістратиг Михаїл – це мужній лицар, захисник, який перемагає всі темні сили. Ім'я Михаїл в перекладі з давньоєврейської означає "Хто як Бог". За переказами, це були перші слова, які вимовив архангел Михаїл перед тим, як вступити у битву із сатаною.
Архістратига Михаїла здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн. В Україні він є одним із найбільш шанованих святих, небесним покровителем Києва: сучасний герб міста, як і стародавній, оздоблений образом архістратига Михаїла з мечем.
Народні прикмети говорять: з Михайла зима морози кує. Якщо в цей день випадає сніг, кажуть, що то Михайло приїхав на білому коні.
Цього дня старалися не працювати. Гріхом вважалося на Михаїла сіяти, орати, рубати дрова, мазати хату, будувати, копати, пекти хліб. Можна було лише варити, пасти, виконувати дрібну хатню роботу, годувати худобу та птицю.
21 листопада – Всесвітній день привітань. Відзначається з 1973 року. Ідея святкування народилась у братів Майкла і Брайана Маккормак із американського штату Небраска як реакція на посилення міжнародної напруги.
"Потрібен простий, але ефективний вчинок", – вирішили брати і відправили листи з привітаннями у всі кінці світу. Вони нікому не нав'язували своїх ідей боротьби за мир, а лише просили адресата привітати ще когось. Цю ідею підтримали і керівники держав, і прості люди.
26 листопада 1890 року – у місті Боржомі (Грузія) почався промисловий розлив однойменної мінеральної води.
26 листопада 1874 року американський фермер Джозеф Гліден отримав патент на колючий дріт.
Бог не запитає тебе, яким автомобілем ти їздив, а скільки людей ти підвіз…
Бог не запитає тебе, яку площу мав твій дім, а скільки подорожніх ти в ньому прийняв…
Бог не запитає тебе, як ти одягався, а скількох людей ти одягнув…
Бог не запитає тебе, скільки грошей ти заробляв, але яким способом…
Бог не запитає тебе, яку посаду ти обіймав, але як працював...
Бог не запитає тебе, скільки ти мав приятелів, але для кого з них був приятелем ти…
Бог не запитає тебе, в якому оточенні ти жив, але як ти ставився до своїх сусідів…
Бог не запитає тебе, чому ти так довго зволікав з прийняттям спасіння через Віру. Він з любов'ю запровадить тебе до небесного житла замість пекельних брам.
Бруно Ферреро,
католицький священик-монах.
Існує два способи керувати жінкою, але ніхто їх не знає.
Якщо вам кажуть, що справа не в грошах, а в принципі, – значить, справа у грошах.
Френк Хаббард,
американський карикатурист.
ххх
Вік – це те, що існує в наших думках. Якщо ви про нього не думаєте – його немає.
Марк Твен,
американський письменник.
ххх
Що пізніше жінка приходить на побачення, то більше вона усміхається.
Рамон Гомес де ла Серна,
іспанський письменник.
ххх
Все має свій Захід. Тільки ніч закінчується світанком.
Владислав Гжегорчик,
сучасний польський письменник.
У кожній країні, культурі є певні правила привітання.
Наприклад, у Тибеті при зустрічі люди знімають головний убір правою рукою, а ліву руку закладають за вухо і показують язик. Оригінальне привітання у представників Лапландії – при зустрічі люди труться носами. Жителі Самоа (острівна держава в Тихому океані) обнюхують один одного.
Представники деяких індіанських народів при зустрічі роззуваються. У Китаї люди вітаються поклоном з витягнутими вздовж тулуба руками. У Конго в знак вітання люди простягають назустріч один одному обидві руки і при цьому дмуть на них. У Замбезії при вітанні люди присідають і плещуть у долоні.
26 листопада 1922 року англійський археолог Говард Картер та англійський єгиптолог, колекціонер старожитностей лорд Карнарвон стали першими за останні 3 тисячі років людьми, що увійшли в усипальницю єгипетського фараона Тутанхамона (Тутанхамон зійшов на трон в 1333 році до н.е., коли ще був зовсім дитиною, і помер через десять років у 18-річному віці).
З цього дня під керівництвом Картера почались капітальні розкопки, котрі тривали декілька років. У чотирикімнатній усипальниці були знайдені тисячі унікальних предметів старовини, найціннішим з яких виявився кам'яний саркофаг, в котрому містилися три, вкладені одна в одну, труни, в найменшій, зробленій з чистого золота, знаходилась мумія 18-літнього фараона Тутанхамона.
Сьогодні більшість із цих знахідок зберігаються в Каїрському музеї єгиптології.
Рубрику веде Зоряна ВОЛИНЕЦЬ.
Залишити коментар