Наша доля – в наших руках!Сьогоднішня моя добірка особлива. Зважаючи на ситуацію в країні, я вирішив її зробити політично-сатиричною.
По-перше, цього вимагає час, адже у ці дні ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні, згадуємо подвиг учасників київського Майдану. По-друге, не все, за що тоді боролися і вмирали люди, здійснилося. По-третє, не демонтована стара система влади, в якій залишилося багато колишніх корупціонерів і псевдопатріотів.
По-четверте, триває кровопролитна війна на Сході країни, де вмирає цвіт нашої нації і яку підтримує путінська Росія. По-п’яте, не можна назвати результативними так звані «реформи», про які стільки базікають урядовці. Народ злидаріє не по днях, а по годинах.
Приклад Героїв Майдану підтверджує істину: за правду треба боротися, адже наша доля – в наших руках.
Цій темі (хай і невеликою мірою) слугують матеріали із різних видань, які пропоную Вашій увазі.
Охрім СВИТКА.
«Не допоможе Путіну кадило, яким його обкурює замполіт Кирило».
ххх
«Чи знайдуться ліки від розпутінської кліки?»
ххх
«Гітлер учора – це Путін сьогодні. Ох і буде морда бита в карлика-бандита!»
ххх
«Хоч би був москаль із неба — йому вірити не треба».
ххх
«Не кожен, хто носить корону, має голову».
ххх
«Я така зла на того кремлівського шпійона, що, якби він трапився мені на очі, розчавила б його своїми грудьми».
ххх
«...А щодо Януковича, то я завжди вірив: вовк бере-бере, але й вовка візьмуть».
«Путін-фашист, Україну облиш!»
ххх
«Пережили великих монголо-татарських ханів, переживемо й дрібненького хама. Кремлівського».
ххх
«Девіз АТО: кожній тварі — по харі!»
ххх
Із заклику ветерана Другої світової до українського воїнства: «Хай вас ніколи не полишає дух, що тіло рве до бою!».
Підготував
Андрій МАЛЬНИЧУК.
(З оригіналом згідно).
Не на жарт в звичайній школі
У віддаленім селі
Діти стали (дали ж волю!)
Люструвати вчителів.
Скоротили тітку Тоню,
Хоч до пенсії був крок:
Все затягувала дзвоник,
Щоб подовжити урок.
Потім фізик поплатився
За прискіпливість свою
І “англійська діва” Ліза —
За втручання у сім'ю.
«Зарубіжка» все до сварки
Мала тягу і талант.
Не лишили й цю безкарно —
Не пустили й за паркан.
Фізрука погнали з школи:
Волейболом геть допік.
А історик — франт Микола —
Добровільно сам утік.
Лиш не мав біди директор:
Як не дивно, уцілів.
В школі звали його “Вектор” —
А уроків він не вів.
Леонід МАЛЕЦЬКИЙ.
На ярмарку баба з дідом
Знайому зустріли:
— Ось корову продали,
А козу купили.
— Утримувать, годувать
Непросто, — дід мовить,
— Я старий, уже несила
Сіна заготовить.
А корова і коза —
Це земля і небо.
Козі корму, як відомо,
Значно менше треба.
Мені казав продавець,
Як сіна немає,
Він зелені окуляри
Козам надіває.
То вони їдять й солому,
Можна дати сміло —
Та крізь скельця зелені
Видається сіном.
Бо ж купованого корму
Не можна настачить:
Нині ціни в нас на все
Щораз вище скачуть.
Коза вигідніш корови
Не через корм лише:
В неї також молоко
Значно корисніше.
Та й молоко від корови
Нерідко скисає,
Бо електрику тепер
Уряд відключає.
Холодильника ж козине
Молоко не просить —
Й так холодне, бо коза
Хвіст доверху носить.
Коли влада за народ
Не стоїть горою,
Може, нам у рік Кози
Пощастить з козою?
Василь СНІЦАРЕНКО.
«Давайте поглянемо: сьогодні жити добре? Сьогодні жити жахливо. Можливості людей вичерпані...
Перше – потрібно показати народові справедливість. А справедливість має бути жорстокою.
Антикорупційний комітет повинен запрацювати і показати реальні результати, він повинен відправити до в’язниці з десяток високих чинів і швалі. Якщо почнеться кримінальне очищення, якщо серйозних осіб почнуть садити — хоча б міністрів із першого уряду Яценюка — гадаю, це стане дуже серйозною нервовою розрядкою, яка означатиме, що страждаємо не тільки ми.
Друге — необхідно дати народові хоча б один результат якої-небудь реформи, котра не потребує великих фінансових ресурсів. У системі правосуддя почати щось змінювати, в міліції...
Гірше нам уже навряд чи буде, а ось позбутися депресії — це позитивний аспект. З’явиться хоча б натяк на гарантію, що більше так погано жити не будемо».
Тарас ЧОРНОВІЛ,
політик.
Залишити коментар