Осінь днину погожу малює...Літо здолало
печалі
плечисті –Перевдягнулось у багряний
жупан.
Ниток наткала
зоря золотистих —
Сукню оздобить закрійник-туман.
У візерунках —
земна полотнина,
В барвах розлуки — осоння
хмільне.
Гордо й кокетливо пані осіння
Жар-темперамент гарячий несе.
Літо сховалось — в журбі темна
нічка.
Річка втішає краї-береги.
Тільки плакуча верба —
споконвічно
Любо сприймає палкі кольори…
Чудо-осінь свічі зносить
На ліси і на луги.
Свічники у позолоті
Ставить осінь навкруги…
Іван Ярошик.
Залишити коментар