Минулого вівторка із Росії повернувся мій знайомий, який їздив туди на ювілей брата. Приїхавши московським поїздом, одразу зателефонував мені.
– Ти знаєш, ніби з того світу вирвався, – схвильовано почав розповідати, привітавшись.
– А чого так?
– Чесне слово, здалося, що потрапив років на п’ятдесят назад. Телевізор не можна дивитися спокійно – тільки про Путіна й мова. На ток-шоу – сварки між кандидатами в президенти, обливання брудом Америки, Європи, України, вихваляння «легендарної» і «непереможної» армії, базікання про високу духовність росіянців і т. д., і т. п. А що робилося після обрання Путіна!
– Що саме?
– Суцільний психоз. Таке враження, що сам Месія зійшов на Землю. Ще трохи – і будуть ноги цілувати царю всія Русі. Куди північним корейцям до московитів! Всі наче обкурилися і з’їхали з глузду. Зомбі, одним словом. Таке враження, що за свого вождя готові йти у вогонь і воду, життя віддати за ідею «руського міра».
Мить помовчавши, додав.
– Мені, людині, яка відвикла від тоталіризму, стало страшно і захотілося швидше повернутися у рідний Ковель. Хай у нас не все бездоганно, але такого ідолопоклонства і близько немає. Що ж буде далі, куди поведе свій зазомбований народ Путін?
Нічого не відповів своєму знайомому, бо й сам не знаю. Знаю інше: попереду і Україну, і весь світ чекають важкі часи. Так звана «перемога» Владіміра Путіна на виборах без вибору ще більше утвердить його у думці про свою геніальність і право на владу до скону віку. Бо його «конкуренти» у боротьбі за престол навіть близько не наблизилися до результату, котрого досяг крихітка Цахес – 76,6 відсотка голосів виборців. Це, звичайно, не 86, як прогнозували деякі політологи, але все одно багато. Войовнича агітаційно-пропагандистська робота, адміністративний ресурс дали свій ефект. Росія ще раз підтвердила: її населення, в переважній своїй частині, невиліковно хворе.
З цього приводу відомий рок-музикант і співак Андрій Макаревич нещодавно заявив, що агресивний дебілізм «завдяки» зусиллям путінських ідеологів набирає все більшого поширення у суспільстві. Від себе додамо: ще й відкидає те суспільство в період одноосібної диктатури, де Закон не діє, права людини зневажаються, а війна стає нормою у міжнародному стосунках.
Владіміра Путіна з переобранням на президентську посаду не дуже поспішають вітати деякі глави зарубіжних держав. Там дедалі більше розуміють, якою небезпечною стає Москва з її не зовсім адекватним лідером. Щоправда, розуміти мало. Потрібно рішуче діяти, аби не допустити зомбі на територію вільного світу. Інакше може статися так, як сталося в Криму, на Сході України, в Сирії та інших куточках планети, куди простягає свою волохату лапу російський ведмідь.
«Люди! Будьте пильні! – так і хочеться сказати словами відомого чеського письменника Юліуса Фучека.
Говорив він це, маючи на увазі німецький фашизм.
Виявляється, і через десятки років фашизм не знищений. І відроджується він у країні, правителі якої любить хизуватися перемогою у Другій світовій. Тільки та перемога, на жаль, з бігом часу перетворилася у свою протилежність, «подарувавши» цивілізованому світові нового фюрера з армією агресивних зомбі.
Ярема ГОЯН.
*поребрик – бордюр; в переносному значенні – кордон.
Залишити коментар