З настанням купального сезону у багатьох мешканців Ковельщини виникає питання: купатися чи не купатися у місцевих водоймах?
При проведенні держсанепідслужбою соціально-гігієнічного моніторингу стану річкової води в купальний сезон бачимо, що в окремі роки, особливо в період спекотного літа, бактеріальне забруднення води в річці Турії значно перевищує допустимі рівні гігієнічних вимог. А це вказує на ймовірність попадання у водойми збудників інфекційних хвороб.
Саме тому забруднена річкова вода і вода непроточних водойм при нехтуванні правилами поводження на ній, може стати причиною багатьох інфекційних захворювань.
Хворобою "брудної води" медики називають лептоспіроз. Він досить часто зустрічається в нашій державі. Щороку в Україні у середньому реєструють близько 150–200 випадків цього особливо небезпечного захворювання.
Найчастіше люди хворіють після риболовлі, купання в каламутній річці або на "цвілому" озері з непроточною водою. Небезпека полягає в тому, що інфікування відбувається майже непомітно, а за симптоматикою лептоспіроз схожий на звичайну застуду, тому хворі рідко звертаються за медичною допомогою в перші дні нездужання. А вже на шостий-сьомий день важкої форми хвороби людина може померти від ускладнень.
Більшість наших озер не чистять, а на берегах росте очерет. А там, де при березі густий очерет, та ще й люди часто залишають недоїдки, розмножуються миші та щурі. Ці тварини переносять лептоспіроз. І чим більше щурів на березі, тим вищий ризик інфікування для людей, які там відпочивають.
Для щурів лептоспіра – банальний паразит, із яким гризуни спокійно співіснують. Збудник лептоспірозу живе в організмі тварини і разом із сечею виділяється назовні: у грунт, воду тощо. У сприятливому середовищі (неглибока водойма зі стоячою водою) лептоспіра залишається активною впродовж багатьох тижнів.
Коли озеро мілке, вода швидко перегрівається. А для лептоспіри 25 градусів тепла – найкращі умови для розмноження.На відміну від гризунів, люди від контакту з лептоспірою починають хворіти. Брудна водойма може стати місцем зараження рибалок, купальників чи туристів, які вибралися на відпочинок. Людина може наступити на розбиту пляшку, подряпатися в кущах, збираючи дрова для багаття, поранитися під час рибної ловлі або іншим чином пошкодити цілісність шкіри.
Через ці мікротравми лептоспіри потрапляють із води чи ґрунту в організм людини, і починається розвиток хвороби. Інші «вхідні ворота» інфекції – пошкоджена слизова оболонка (наприклад, очей), яка вже не здатна стовідсотково захистити організм від нападу «ворогів».
Крім того, купаючись у каламутній воді, можна випадково сьорбнути річкового чи озерного «коктейлю», насиченого патогенами. І якщо у вас знижена кислотність або ви добре поїли (так, що соляної кислоти вже не вистачає, аби розчинити лептоспіри), збуднику захворювання вдається «проскочити» шлунок неушкодженим і почати інфекційний процес.
Тому при виявленні перших ознак захворювання не слід зволікати з візитом до лікаря, бо це може коштувати життя.
Найбільша небезпека, як наголошують фахівці, полягає в тому, що на ранніх стадіях лептоспіроз важко діагностувати, а на пізніх – складно лікувати. Коли хвороба тільки-но починається, її важко відрізнити від банальної застуди. Висока температура, загальна слабкість не насторожують людину. Хворий думає: «Посидів у холодній воді, от і відчуваю нездужання».
А коли з’являються більш промовисті ознаки лептоспірозу (біль у м’язах ніг, жовтяниця внаслідок ураження печінки, відсутність сечовипускання через ураження нирок тощо), лікарі нерідко вже нічим не можуть зарадити пацієнту.
А тому, щоб не захворіти на лептоспіроз, треба дотримуватися простих правил:
– не купатися і не ловити рибу у водоймах, зарослих очеретом, де можуть водитися щури;
– не купатися в місцях випасу і водопою худоби, неподалік тваринницьких ферм (зокрема, з розведення нутрій);
– не пити воду з випадкових джерел і не купувати продукти тваринництва на стихійних ринках;
– поранившись поблизу брудної водойми, відразу слід обробити антисептиком пошкоджені ділянки шкіри. Якщо помазати ранку йодом, тканина грубішає, і патогенам стає важче всмоктуватися в кров.
Коли ж після купання в каламутній воді піднімається температура (за 38 градусів), а на шкірі є якась ранка, існує велика ймовірність, що це – лептоспіроз. Тому якщо жар тримається більше доби, слід звернутися до лікаря.
Хворому призначають лікування. Через 3—4 дні лептоспіра гине, а людина одужує. Якщо почати антимікробну терапію на третій день після зараження, захворювання середньої важкості, на другий – легкий перебіг лептоспірозу. А якщо лікуватися вже з першої доби, хвороба мине практично без симптомів.
Галина АНДРОЩУК,
лікар-епідеміолог Ковельського міськрайвідділу лабораторних досліджень Державної установи «Волинський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України».
Залишити коментар