Псоріаз — це не вирокЩодня у світі з'являється безліч нової інформації щодо псоріазу. За цією інформацією уважно стежать не тільки медики, а й, звичайно ж, пацієнти. Всі вірять, що рано чи пізно ми разом зможемо побороти цю хворобу.
Псоріаз – це хронічне генетично детерміноване неінфекційне захворювання шкіри, що характеризується появою загрубілих почервонілих ділянок, вкритих сріблястими лусочками, припухлостями, а також свербежем і болем в цих місцях.
Частота даного захворювання у світі становить 2-3%, більше хворіє західний світ та люди кавказьких національностей. Чоловіки й жінки хворіють однаково часто.
Захворювання розпочинається у будь-якому віці, але початок у ранньому віці супроводжується менш стабільним і більш важким клінічним протіканням.
Перші згадки про псоріаз були датовані 25 р. до н. е. – 45 р. н. е. Цельсом, але ще раніше (460-375 роки до н. е.) Гіппократ діагностував псоріаз, який називав його "Іороі". Гален (133-200 роки н.е.) був першим, хто вжив слово "рsоrіаsіs" ("рsоrа" в перекладі з грецької мови означає «свербіж»).
До кінця вісімнадцятого століття псоріаз вважали однією з форм прокази (лепри), і у людей, хворих на псоріаз, була така ж страшна доля, як і у прокажених – їх спалювали на стовпі. Клінічні ознаки псоріазу, яким ми знаємо його сьогодні, вперше описав Уїллан на початку дев'ятнадцятого століття. У 1841 році австрійський вчений Гебра остаточно відділив псоріаз від прокази.
Розвиток псоріазу – результат взаємодії генів і факторів зовнішнього середовища. Генетичні фактори значно домінують над факторами середовища. Разом з тим вплив середовища занадто великий, щоб на нього не звертати уваги.
Дуже важливим пусковим механізмом при псоріазі є нервово-психічна травма, стрес, фокальні інфекції (тонзиліт, холецистит, гайморит, отит та інші), медикаменти (антибіотики: тетрацикліни, пеніциліни та інші; нестероїдні протизапальні: ібупрофен, індометацин та інші; вітаміни групи В; бета-блокатори).
Виникнення і загострення псоріазу може бути внаслідок вживання алкоголю. Алкогольна інтоксикація сприяє генералізації процесу, виникненню ускладнених форм псоріазу, вкороченню періоду ремісії. Цей дерматоз виявлений у 0,7% людей, що не вживають алкоголь, і у 5,3% – тих, що вживають. Пристрасть пацієнта до алкоголю обмежує можливості лікування.
Хоча не доведений чіткий зв'язок між палінням і розвитком псоріазу, але в деяких дослідженнях є асоціація між цими двома явищами. Основним патологічним процесом впливу тютюну на генез псоріазу є, ймовірно, порушення в імунній системі, порушення мікроциркуляції в шкірі, послаблення антиоксидантного захисту організму.
Клінічні прояви псоріазу різні. Висипання локалізуються у будь-якій ділянці шкірного покриву, але частіше на розгинальних поверхнях кінцівок, особливо на ліктях та колінах, а також на шкірі волосистої частини голови.
Залежно від клінічних особливостей виділяють декілька різновидів псоріазу.
• Бляшковидний псоріаз – найпоширеніша форма хвороби, локалізований в основному на ліктях, колінах і волосистій частині голови.
• Псоріаз волосистої частини голови – дуже часто супроводжується свербежем.
• Пустульозний псоріаз – характеризується появою на тілі гнійників (пустул), погіршенням загального самопочуття та підвищенням температури тіла.
• Краплеподібний псоріаз – розвивається в основному у молодих людей та дітей, найчастіше є наслідком інфекційного захворювання.
• Псоріаз шкірних складок вражає пахові складки, ділянку пахв та статевих органів.
• Псоріаз нігтів (характерним є симптом "наперстка", множинні точкові заглиблення нігтя).
• Псоріаз долонь та підошв – ця форма досить важко піддається лікуванню.
• Псоріатична еритродермія – найважча форма псоріазу, коли уражається більш як 90% шкірного покриву. Шкіра яскраво-червоного кольору, набрякла, збільшені лімфатичні вузли, спостерігаються відчуття стягнутості, свербіж.
• Псоріатична артропатія – найбільш складна форма дерматозу, яка нерідко поєднується з іншими важкими формами, зустрічається у 30% людей зі звичайним псоріазом. Частіше хворіють чоловіки, ураження суглобів може передувати шкірним проявам. Типові місця висипу – коліна, лікті та суглоби стоп.
На жаль, нині ефективного і єдиного лікування псоріазу не існує. Але є достатньо методів лікування, що дозволяють контролювати хворобу – досягти максимального часу ремісії і мінімального загострення.
До кожного пацієнта підхід повинен бути строго індивідуальний, і якщо для однієї людини ті чи інші ліки є чимось на зразок панацеї, то для іншого – це отрута. І саме цим повинні керуватися кожен лікар і пацієнт.
Не варто приймати всі ліки, які вам пропонують реклама, аптека чи сусіди. Основне правило для псоріазу: "Все лікування повинно бути поступовим та індивідуальним". Не варто шукати панацеї, бо як тільки вона з’явиться, про це буде знати увесь світ.
З псоріазом можна і треба боротися, він не є ні карою, ні вироком. Як тільки Вам вдасться полюбити себе, своє тіло та шкіру, Ви навчитесь контролювати це захворювання. Вперше виявивши підозрілі висипи на шкірі, негайно зверніться до лікаря-дерматолога, який надасть необхідну кваліфіковану допомогу.
Наталія СЕНИК,
головний лікар шкірвендиспансеру.
Залишити коментар