Подружжя Степан та Любов Хвіци живуть на вулиці Зарічній (район Ковеля-2). Мають присадибну ділянку, вміють і люблять господарювати на землі.
Вони – колишні залізничники. Зараз перебувають на заслуженому відпочинку, тож значно більше часу приділяють домашньому господарству, годують поросят, кролів, різну птицю.
"Допомагають мені "хазяйнувати" й котик із собакою. Завжди вранці втрьох обхід робимо", – жартує Степан Павлович.
Підтримкою та опорою для батьків і дідуся з бабусею є донька Галина, онуки Олександр й Тарас, що живуть в одному дворі.
"Я своїх хлопців ще змалечку привчав до роботи. Тож тепер вони мені допомагають у всьому", – з гордістю розповідає про своїх нащадків у розмові із журналістами Степан Хвіц.
"Разом ходимо літом до річки трави вкосити для кролів. Я їм показую, яка краща для годівлі тваринам. Та вона вся в нас тут духмяна, смачна та корисна для них”, – каже далі чоловік.
Степан Павлович в будь-яку пору року не сидить без діла. Особливо полюбляє "тихе" полювання. Взимку кошики з лози плете, віники березові робить та ящики для картоплі майструє.
А в Любові Іванівни – жіночі справи. Зараз, напередодні Великодніх свят, їх вистачає не тільки в хаті, а й на городі.
"В теплиці, як завжди, будемо вирощувати капусту, цибулю, петрушку, редиску та інші овочі", – ділиться з нами господиня.
Слід додати, що жінка добре розуміється на календарі городника, знає, що треба посіяти, приміром, до свята Олексія (30 березня – Теплого Олекси, – авт.), аби добре вродило, а що – до Благовіщення.
"Консервовані помідори, перець любимо найбільше. Тому мусимо добре старатися, аби згодом пожинати щедрі плоди нашої праці", – зауважує вона.
"Раніше ми в Городні Любомльського району (звідки родом) ще батьківські городи обробляли. Тепер, крім тутешньої, маємо ще одну невеличку земельну ділянку", – каже господар дому і додає на завершення: "Головне, аби здоров'я не підводило".
Оксана МОРОЗ.
НА ЗНІМКУ: ковельчани Степан та Любов ХВІЦИ.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар