Бережімо ліси від вогню!Охорона лісів від пожеж в наших умовах має надзвичайно важливе значення. Справа в тому, що майже п'ятдесят відсотків лісонасаджень – це хвойні, переважно молоді ліси, дуже небезпечні в пожежному відношенні.
Крім того, у весняно-літній період більшає кількість людей, які мають бажання відпочити на лоні природи. На жаль, багато хто з них не вміє поводитися культурно, дотримуватися елементарних правил потежної безпеки.
Саме з їх вини, як свідчать факти, виникає дев'яносто і більше відсотків всіх пожеж.
Хочу нагадати, що правилами пожежної безпеки в лісах у пожежонебезпечний період забороняється розкладати багаття в місцях, де може виникнути пожежа, а у будь-яку пору року – під кронами дерев, біля пеньків і на торф'яних грунтах.
В інших місцях, в міру крайньої необхідності, розведення вогнищ допускається на майданчиках, де спершу необхідно зняти дернину разом з верхнім шаром грунту. Коли мине потреба в багатті, його слід засипати землею або залити водою і покласти на це місце дернину.
У лісі заборонено кидати незагашені сірник та недопалки, застосовувати під час полювання пижі з матеріалів, що легко займаються або тліють.
Відпочиваючим в лісі варто пам'ятати, що з одного дерева можна зробити мільйон сірників і одним сірником спалити мільйон дерев.
Кожному відомо, що на місці розкладеного вогнища нічого не росте, як мінімум, протягом двох-трьох років. Тут вигоряє не лише трава, а й гумус, що призводить до збіднення землі на поживні речовини.
Для багатьох із тих, хто відпочиває, привал без багаття – все одно, що борщ без солі. Багаття на лоні природи – це своєрідне диво та в більшості випадків у ньому немає ніякої потреби. Його розкладають «для романтики» або просто з пустощів.
Багаття – це посягання на життя лісу та його мешканців. Проте багато людей на це не зважають. При низових пожежах у лісі горять мурашники, суха трава, опала хвоя, кора на деревах. Вогонь поширюється із швидкістю до 75 метрів за хвилину. Червоний дракон, ніби з киплячого котла, на десятки метрів стріляє іскрами, палаючими сучками і шишками.
Немає нічого сумнішого від вигляду згорілого лісу. Боляче бачити в лісі пожарища. Кругом – обгорілий грунт, частокіл обвуглених стовбурів з облізлою корою. Не видно тут звірів і не чути голосів птахів.
3 часом пошкоджені вогнем дерева стають розсадниками короїдів та інших шкідників, загрозою для навколишніх ділянок живого лісу.
Отже лісові пожежі – це велике лихо, з яким необхідно вести рішучу боротьбу не лише лісовій охороні, а й громадськості, сільським головам. На превеликий жаль, винуватців цього лиха в більшості випадків лісова охорона не виявляє. Ті ж порушники, на яких оформляються протоколи, відбуваються, в основному, незначним штрафом. Та хіба цим можна відшкодувати збитки, завдані лісу?
У справі охорони лісів від пожеж головне – не допустити їх виникнення. З цією метою держлісгосп, охорона в лісах проводять комплекс заходів. Зокрема, вирубують і мінералізують протипожежні розриви і смуги, будуються дороги протипожежного значення. Своєчасно очищають насадження від захаращеності, створюють, де є можливість, змішані лісові смуги із різних дерев.
В сучасних умовах обійтися без техніки неможливо. На допомогу приходять у наших лісництвах телевізійні вишки, на яких розміщені камери відеоспостережень. Кожна з них обслуговує понад 10 тисяч гектарів лісу. Тому попереджаємо: ваші необачні дії можуть бути зафіксовані відеокамерами, й покарання – неминуче.
Тож не жартуйте з вогнем, спільно оберігаймо лісові багатства Ковельщини і Волині!
Віктор САВЧУК, головний лісничий ДП «Ковельське лісове господарство».
Залишити коментар